Сповідь відьом. Тінь ночі

Шекспір знічев’я подумав про долю Марлоу та його друзів, які стали тепер такими ж незначущими й безтілесними, як і ті привиди, про яких писав Кіт. Генрі Персі втішався рідкісним періодом поблажливості Єлизавети і днював та ночував при її дворі. Рейлі потай одружився і втратив прихильність королеви. Його відправили у провінцію, у Дорсет, де, як сподівалася Єлизавета, йому було гарантовано забуття. Гарріот стирчав у якомусь відлюдному місці і, напевне, нидів над якимись математичними головоломками або витріщався на небеса, як отой схиблений Робін Гудфеллоу. Подейкували, що Чепмен вирушив з якимось завданням від Сесіла до Нідерландів і видає з-під свого пера довжелезні поеми про відьом. А Марлоу нещодавно загинув у Дептфорді, хоча кажуть, що то було вбивство з політичних чи ідейних причин. Може, отой дивний валлієць дізнається більше про цей злочин, бо у той вечір він був у корчмі разом із Марлоу. Ройдон, єдиний по-справжньому впливовий і сильний чоловік, якого коли-небудь зустрічав Шекспір, безслідно щезнув, як у воду впав, разом зі своєю загадковою дружиною влітку 1591 року, і відтоді їх ніхто не бачив.

Єдиним із кола Марлоу, від кого Шекспір і досі регулярно отримував звістки, був отой велетень-шотландець на ім’я Гелоуглас, котрий мав надто владний і статечний вигляд як для звичайного найманця і знав так багато прекрасних казок про фей та ельфів. Саме завдяки Гелоугласу Шекспір мав постійну роботу й дах над головою. У Гелоугласа завжди знаходилася якась робота, що потребувала Шекспірівського таланту як підроблювача документів. Він платив щедро, особливо коли треба було підробити почерк Ройдона на полях тої чи іншої книги або написати лист від його імені та з його підписом.

«Ну й компанія! — подумав Шекспір. — Купа зрадників, атеїстів та кримінальників». Він завагався, і перо на мить зависло над аркушем. А потім він рішуче вивів завершальне слово — воно вийшло товсте й чорне.

Чорне — то є символ пекла,
Темниці барва й школа ночі

Ці рядки вже не можна було назвати твором Марлоу. Завдяки алхімії свого таланту, Шекспір перетворив ідеї померлого в дещо підхоже для простих лондонців, а не для таких небезпечних людей, як Ройдон. І ця переробка зайняла у нього лише кілька хвилин.

Шекспір не відчув жодного докору сумління, змінюючи минуле і, таким чином, переінакшуючи майбутнє. Роль Марлоу на світовій сцені скінчилася, а його, Шекспіра, тільки-но починається. Так влаштований світ, нічого не поробиш.

Задоволений собою, Шекспір поклав клаптик паперу до стосу схожих папірців, притиснутих у кутку його столу собачим черепом. Одного дня він придумає застосування цьому мікроскопічному віршику. Але згодом ним опанували сумніви.

Може, не варто було так похапливо відмовлятися від фрази «символ пристрасного марного кохання». У ній відчувався потенціал — нереалізований потенціал, який чекав, що хтось вивільнить його. Шекспір потягнувся за чистим клаптиком, який він відрізав від частково списаного аркуша, коли зробив чергову і невдалу спробу економити на папері після того, як Енні принесла рахунок від м’ясника.

«Марні зусилля кохання» — вивів він великими літерами.

«Так, — подумав Шекспір, — одного дня я неодмінно знайду йому застосування».

Libri Personae: Персонажі книги

Реальність осіб, позначених отаким чином *, підтверджується істориками.

Розділ 1: Вудсток: Стара Хижка

Діана Бішоп, відьма

Метью де Клермон, відомий як *Ройдон, вампір

*Крістофер Марлоу, демон і драматург

Франсуаза і П’єр, обоє вампіри та слуги

*Джордж Чепмен, автор, якому не бракувало репутації, але бракувало покровителів.

*Томас Гарріот, демон та астроном

*Генрі Персі, граф Нортумберлендський

Сер Волтер Рейлі, авантюрист

Джозеф Бідвел, батько й син — чоботарі.

Пан Сомерс, рукавичник

Удовиця Бітон, хитра зловмисниця

Пан Денфорт, церковник

Гелоуглас, вампір і найманець

*Дейві Гем, відомий як Хенкок, вампір, його напарник-валлієць

Розділ 2: Сеп-Тур і село Сен-Люсьєн

*Кардинал Жойоз, гість у Сен-Мішелі

Ален, вампір і слуга сіра де Клермона

Філіп де Клермон, вампір і володар Сеп-Тура

Шеф, кухар

Катрін, Жеан, Тома й Етьєн — слуги

Марі, яка шиє сукні

Андре Шамп’є, чаклун із Ліона

Розділ 3: Лондон: Блекфраєрс

*Роберт Гоулі, чоботар

*Маргарет Гоулі, його дружина

*Мері Сідней, графиня Пемброкська

Джоан, її служниця

*Ніколас Гільярд, художник-портретист

Пан Праєр, виробник пирогів

*Ричард Філд, друкар

Жаклін Вотроє Філд, його дружина

*Джон Чендлер, власник аптеки біля Барбікан Крос

Амінь Гаплик і Леонард Баюра, вампіри

Отець Габбард, король вампірів Лондона

Енні Крипт, молода відьма, яка дещо вміє, але мало може

*Сюзанна Норман, повитуха й відьма

*Джон і Джефрі Нормани, її сини

Гуді Альсоп, вітровідьма з громади Гарлікгайт церкви Святого Якова

Кетрін Стрітер, вогневідьма

Елізабет Джексон, водовідьма

Марджорі Купер, землевідьма

Джек Блекфраєрс, спритний і дотепний сирота

*Доктор Джон Ді, вчений муж, власник великої бібліотеки