Сповідь відьом. Тінь ночі

Цей твір присвячений історику Лейсі Болдвіну Сміту, у якого я навчалася як студентка-випускниця і який надихнув тисячі студентів своєю пристрастю до Англії доби Тюдорів. Коли б він не розповідав про Генріха Восьмого чи про його дочку Єлизавету Першу, завжди створювалося таке враження, що він щойно з ними обідав. Одного разу він дав мені стислий список фактів і попросив уявити, як би я скористалася ними, якби писала хроніку, життєпис того чи іншого святого або середньовічний роман. Наприкінці одного з моїх вкрай стислих оповідань він написав: «А що трапилося потім? Треба подумати про написання роману». Мабуть, саме тоді були посіяні зерна трилогії про Діану та Метью.

І останнє, але від того не менш важливе. Я щиро вдячна моїй безмежно терплячій родині й не менш терплячим друзям (а вони знають, про кого йдеться), які майже не бачили мене під час мого тимчасового перебування в 1590 році й радо вітали мене, коли я повернулася до сьогодення.