Storona

Домой идут
борцы
ребята,
Подходит
сложный день
к концу.
«А ось,
скажи мені,
мій брате,
Ти знав
про Сце́волу[35]

?» —юнцу
Внимает наш
Тарас
так важно.
Из книги,
что
придала мать
Он прочитал,
о том
отважном
Поступке римском.
Стал слагать:
«Мені в ранкову,
мать,
годину
Цікаву
книжечку
дала —
«За
стародавніх
часів
Риму» —
Легенди,
міфи
та діла.
Так ось
був
Сцевола
важливий,
Щоб довести
держави вплив,
Він на війні,
заради Риму
В полоні
руку
всю спалив.
Ти, брат, подумай
в наш час
люди
Знайдуться ті,
що зможуть так,
За Україну
свої
руки
Спалити,
як протесту
знак.
Сьогодні
зрадників багато —
Учора
прихвостні Совку —
Сьогодні
вкраїнці,
знай брате
Ти руку
дай
мені свою.
Ось дід казав,
що наша доля —
За Батьківщину
бути всім
Ми збережем
свої
долоні,
Щоб їх
спалив
Вітчизни
грім![36]»
«Мене
це, брате,
не хвилює,
Тобто
хвилює,
та не так[37]» —
Ответ
Євгена
мягкой пулей
Смутил
Тараса кое-как.
«Я люблю
нашу Україну,
Бажаю
кращого
я їй,
Та й що робити,
ось дитині?
Цей шлях
в політиці
не мій.
Я буду в спорті
прославляти
Її знамена.
О це так,
Тебе
підтримувати
брате,
Патріотичний
наш казак[38]»
«Я
тебе,
хлопче,
розумію[39]» —
Ответил
дружески
Тарас:
«Але
якщо
бажаєш
миру —
До війн
готуйся
кожен час[40]»
И вот
всерьез
слова ребята
Не знают
дальше
как принять.
Они молчат,
идут к закату
Их дома ждет,
наверно, мать.
Они
по-разному
мир чуют,
Но это
не
мешает им
Вариться
в той
единой
буре,
В которой все
мы состоим.
В большом
масштабе
мы подобны
Друг
другу,
все есть
как один,
Но вот
в деталях —
разнородны.
И что важней
из величин?

26