Трагедія в трьох діях

– Буду, сер. Вона для мене найважливіша за всіх на світі, ви ж і сам це знаєте. Любов до неї зробила мене ущипливим і цинічним. Але тепер усе буде інакше. Я готовий підтримувати її й чекати. І тоді, можливо, одного дня…

– Так, – запевнив його Пуаро. – Думаю, вона вже закохувалася у вас, коли з’явився Чарльз і зачарував її. Поклоніння перед героями – справжня небезпека для молодих. Одного дня Еґґ покохає друга й висіче своє щастя в скелі.

Добрим поглядом бельгієць дивився вслід молодикові, коли той вийшов із кімнати. Тим часом повернувся містер Саттертвейт.

– Мсьє Пуаро, ви були неперевершені, просто неперевершені.

Тепер детектив був сама скромність.

– О, та це дрібниці. Трагедія в трьох діях, а тепер – завіса.

– Дозвольте запитати, – сказав містер Саттертвейт.

– Так, вам щось пояснити?

– Я хочу зрозуміти одну річ.

– Питайте.

– Чому інколи ви говорите англійською бездоганно, а інколи – ні?

Пуаро розсміявся.

– О, я поясню. Насправді я можу говорити англійською майже як носій. Але, друже, говорити ламаною мовою – величезна перевага. Люди починають зневажати тебе. Вони кажуть: «Іноземець, навіть англійської не знає». Моя політика – викликати в людей не жах, а легку насмішку. А ще я хвалюся. Знаєте чому? Англійці часто кажуть, що той, хто багато вихваляється, нічим особливим не є. Це англійська точка зору. Вона не завжди справедлива. Але бачите, люди втрачають пильність. До того ж, – додав він, – це вже стало звичкою.

– Господи, – мовив містер Саттертвейт, – який хитрий лис.

Якусь мить він помовчав, обмірковуючи справу.

– На жаль, цього разу я не надто себе про явив, – сказав з гіркотою.

– Навпаки, ви помітили дуже важливі речі: жартівливу репліку сера Бартолом’ю до дворецького, невсипущу уважність міс Віллз. Власне, ви могли б і самостійно все розплутати, але повірили акторській грі.

Містер Саттертвейт збадьорився.

Раптом його осяяло якоюсь думкою. У нього відвисла щелепа.

– Господи, – скрикнув він. – Я щойно зрозумів. Цей лиходій з його отруєним коктейлем! Будь-хто міг його випити. То міг бути я!

– Ви не врахували жахливішого варіанту, – зазначив детектив.

– М-м?

– Це міг бути я, – відказав Еркюль Пуаро.