Убік

— Боже, яке дивне відчуття, — мовив він. — Подумати тільки: ця сила зберігає життя. Принаймні у певному сенсі.

Френсі Спеніш із довгими обпаленими косами зупинила його на півдорозі до передньої частини корабля.

— А в холодильному блоці є переговорний апарат? — запитала вона. — Ми можемо проконсультуватися з Ран-ситером прямо зараз?

— Жодних переговорних пристроїв, — сказав Джо, заперечно хитаючи головою. — А також навушників, мікрофонів, протофазонів. Ніякого напівжиття. Ми зможемо поговорити з ним не раніше, ніж дістанемося до Землі і помістимо його в мораторіум.

— Тоді як ми можемо бути певними, що вчасно його заморозили? — запитав Дон Денні.

— Ніяк, — відповів Джо.

— Можливо, його мозок зазнав руйнації, — сказав Семмі Мундо, шкірячись. Він хихотнув.

— Саме так, — відповів Джо. — Можливо, ми більше ніколи не почуємо голосу чи думок Ґлена Ранситера.

Можливо, нам доведеться керувати фірмою «Ранси-тер і компаньйони» без нього. Можливо, наші рішення відтепер залежатимуть від того, що лишилося від Елли. Можливо, нам навіть доведеться перенести штаб-квартиру до мораторіуму «Любі браття» у Цюриху й управляти компанією звідти.

Чип влаштувався на сидінні біля проходу, звідки спостерігав, як четверо інерціалів сперечаються про правильний спосіб налаштувати управління кораблем. Мов сновида, відчуваючи тупий похмурий біль від пережитого шоку, він витягнув зібгану сигарету й закурив.

Однак, коли він спробував утримати її між пальців, суха і залежана сигарета розсипалася на порох. «Дивно»,— подумав він.

— Вибух бомби, — зауважив Ел Геммонд. — Висока температура.

— Ми від цього постаріли? — запитала Венді, стоячи за спиною у Геммонда. Вона зробила крок і сіла біля Джо. — Я почуваюся старою. Я справді стара. Твоя пачка сигарет стара. Ми всі від сьогодні старі через те, що трапилося. У нашому житті ще не було дня, схожого на цей.

Потужним ривком корабель злетів із поверхні Місяця, безглуздо тягнучи за собою пластиковий з’єднувальний тунель.

Розділ 7

Освіжіть припорошені поверхні вашого дому новим дивовижним «Убіком» — надзвичайно простим у застосуванні засобом для чищення, що не спричиняє прилипання, від якого ваша оселя просто засяє. Цілком безпечний, за умови дотримання інструкції з використання. Забудьте про нескінченне прибирання й відпочиньте від кухні!

— Здається, найкращим варіантом буде приземлитися у Цюриху, — сказав Джо Чип. Він узяв мікрохвильовий аудіофон, розташований на борту дорогого й добре оснащеного корабля Ранситера, і набрав телефонний код Швейцарії. — Якщо ми помістимо його в мораторі-ум, де лежить Елла, то матимемо змогу консультуватися з обома одночасно. їх зможуть під’єднати за допомогою електронних засобів, і вони функціонуватимуть в унісон.

— Не електронних, а протофазонових, — виправив його Дон Денні.

— Хтось знає, як звати менеджера мораторіуму «Любі браття»? — запитав Джо.

— Герберт Якось-там, — відповіла Тіппі Джексон. — Якесь німецьке прізвище.

— Герберт Шьонгайт фон Фоґельзанґ, — мовила Вен-ді Райт, трохи поміркувавши. — Я пам’ятаю, бо Ранситер якось мені казав, що це означає «Герберт, краса пташиного співу». Хотіла б я, щоб мене так назвали. Саме так тоді й подумала.

— То виходь за нього заміж, — сказав Тито Апостос.

— Я вийду заміж за Джо Чипа, — відповіла Венді похмурим, задумливим голосом, у якому вчувалася дитяча серйозність.

— Он як? — здивувалася Пет Конлі. Її сяйливі чорні очі загорілися. — Та невже?

— А ти і це можеш змінити? — запитала Венді. — Своїм талантом?

— Я живу з Джо, — відповіла Пет. — Я його коханка. За нашою домовленістю я сплачую його рахунки. Сьогодні вранці я заплатила вхідним дверям, щоб вони дозволили йому вийти. Без мене він і досі сидів би у квартирі.

— І тоді наш політ на Місяць не відбувся б, — докинув Ел Геммонд. Він пильно поглянув на Пет з неоднозначним виразом на обличчі.

— Можливо, не сьогодні, — мовила Тіппі Джексон, — але рано чи пізно все ж би відбувся. Тому яка різниця? В будь-якому разі я вважаю, що для Джо не так і погано мати коханку, яка платить його дверям. — Вона легенько поплескала Чипа по плечу, і її обличчя засяяло посмішкою, в якій приголомшений Джо впізнав знак розпусного схвалення, так ніби вона опосередковано отримувала задоволення від його особистого життя. За екстравертною поверхнею особистості місіс Джексон ховалася справжня вуаєристка.

— Дайте мені бортовий довідник, — цопросив Джо. — Я попереджу мораторіум, щоб на нас фекали, — Він подивився на годинник. Летіти ще десять хвилин.

— Ось довідник, містере Чип, — сказав Джон Ілд, трохи понишпоривши довкола. Він подав йому важку прямокутну скриньку з клавіатурою і мікросканером.

Джо набрав ШВЕЙЦ, потім ЦЮР і, нарешті, ЛБ БРАТ МОРА.

— Схоже на іврит, — сказала Пет, стоячи у нього за спиною. — Семантичні згустки.