Через год — сестре Ольге: "Щоб ти не запускала своїх нервів, бо такі я колись думала, що пограють та й перестануть, а тепер уже виходить, що я "інтересний об’єкт", як каже д-р Дерижанов… Коли ти хочеш стримувати себе, "не розпускать себе", як ти виражаєшся, то треба жі помагать собі, а то інакше вийде занадто жестоко і несправедливо. Не налягай дуже на те стримування; розпускатись, запевне, негаразд, але занадто велике стримування доводить часом людей до істерії! Я — яскравий приклад цього…"
С Ольгой у нее были доверительные отношения: "Краще було, що я не писала, може, й тепер ще слід би помовчати, бо, либонь, з листа неврастенія скаче — правда?"; "Прости, що я так багато насорочила, не розібравши одразу діла, але я взагалі безтолкова, а тепер ще й надто…"; "Нервова обстановка нашої сім’ї мені тепер, більш ніж коли, не до речі, у мене й так душа не на місці… "Режим" нашого дому тільки загострює мою і без того досить гостру істерію"; "Об отношениях с родителями: "Мушу признатись, що я ще більше "с детства не привыкла" вдаватись до них