Unknown

Подружні позиції Тимофія Хмельницького з Розандою не укладалися як треба. Перш за все (скоріш за все, в пошлюбну ніч, оскільки, що було до того у нас немає ніяких відомостей) син Хмельницького відкрив, що його жінка не є незайманою. І правда, Розанда втратила дівочість з великим турецьким візиром, оскільки в якості заручниці перебувала в Стамбулі і хотіла вибратися на волю. Тимофій прийняв це до серця, по-п'яному бив свою половину навіть тоді, коли та була вагітною. Через рік, коли Тимофія вбили під час облоги Сучави валашськими, семиградськими та польськими військами, Розанда вийшла заміж за командуючого козаками Миколая Федоровича. Після капітуляції вона відправилася до Чигирина, звідки повернулася лише після смерті Хмельницького в 1657 році. Через три роки її замордували розбійники, які розраховували на те, що знайдуть при ній легендарні скарби Лупула. Скарб той і фактично існував і, нібито, знаходився в Сучаві. На жаль, після її здобуття поляки, угорці та валахи так вж багато золота не знайшли. А все тому, що Лупул, з властивою собі за побіжністю, тримав коштовності в гданських та венеційських банках.

 

Розділ ІV

 

Чорна Рада… - рада, яка скликалася козаками без дозволу та присутності старшини. Як правило, передбачала радикальні персональні серед запорізьких отаманів, бо тоді тоді скидали полковників та гетьманів. І дуже рідко траплялося, щоб скинутого таким чином отамана чекала інша доля, ніж подорож на дно Дніпра з каменем на шиї, катівська сокира чи шибениця, ну і може, перетворення в рублене м'ясо під шаблями молодців. Ну, хіба що обвинувачений довірявся швидкості власних ніг, і вчасно міг втекти з козацького табору.

 

…багато молодців з корсунського полку пішло на страву для круків… - за стародавнім звичаєм козацького народу діялося так, що після кожного наступного зіткнення з ляхами та укладення угоди, яка нічого не розв'язувала, Хмельницький мусив розбиратися з своїми братами козаками – чи то, коротко говорячи – розправлятися з численними бунтами черні, отаманів та молодців, які бажали позбавити його влади. Вже в 1650 році, після Зборовської угоди, Хмельницькому довелося боротися з бунтами Нечая, Худолія та Шумейки, а в 1648 році отруїти дуже популярного предводителя простого люду, Максима Кривоноса. В 1652 році проти Хмеля збунтувався, між іншими, корсунський полковник Лукіан Мозира та миргородський Матвій Гладкий, які були розстріляні в квітні чи в травні.

 

Камінний Затон – в 1648 році під Камінним Затоном дійшло до зради реєстрових козаків, які перейшли на бік повстанців Хмельницького. Запоріжці скликали там Чорну Раду, на якій осудили на смерть та замордували вірних Речі Посполитій козацьких полковників, в тому і чигиринського полковника Івана Барабаша, - найвірнішого з вірних Польській Короні козака.

 

Не було безпечно згадувати про долю тієї Гелени… - в 1651 році Хмельницький дочекався рогів, які наставила йому… Гелена, та сама невідома з прізвища степова красуня, з якою Боглан Зенобій посварився кілька років раніше з чигиринським підстаростою Даніелем Чаплинським. На жаль, вона повністю виявилася достойною тій славній Гелені, що була винна у вибуху троянської війни, оскільки вступила в амурні зв'язки з певним козаком. Невідомо, чи припоминав він красою славетного Париса, але про нього писали, що фах у нього був цілком розумний – був він годинникарем, а при оказії – управляючим гетьманського двору. Гелена не тільки бавилася з ним в ложниці, але ж навіть вкрала з підвалів під Суботовом барильце з червоними золотими. Коли Хмельницький ніяк не міг дорахуватися його, він наказав, як подає Станіслав Ошвенцім, так довго "тиранізувати" управляючого, доки годинникар не признався не тільки до крадежі, але і до любовного зв'язку з Геленою. Дізнавшись про настільки підступну зраду, Хмельницький наказав роздягти любовників догола, зв'язати в любовній позиції і разом повісити. І не треба додавати, що після всього того гетьман часто шукав втіхи в горілці.