Коли протести не дають наслідків, кардинал вдається до погроз. Погрожує урядові, погрожує народові. Переконавшись, що народ у своїй масі йде за урядом, підтримує його, виявляє до нього довір’я і любов, Міндсенті з Біблією в руці грізно вигукує: «За Святим письмом, проклятий той, хто вірить у людей».
Однак «легальною» діяльністю Міндсенті не обмежується: він плете мереживо таємних інтриг, зговорів, змов. Покладаючи всі надії на третю війну, він намагається наблизити її і з цією метою встановлює зв’язки з паліями за кордоном. Вірний традиціям своїх попередників, він мріє про відновлення в Угорщині монархії на чолі з габсбурзькою династією. І не тільки мріє: нишком кардинал робить серйозні кроки для її реставрації.
Вже через кілька тижнів після визволення Будапешта Міндсенті просить графа Паллавічіні поїхати у Францію, де тоді перебував Отто Габсбург, і запевнити цього невдалого кандидата в монархи у безмежній відданості
Міндсенті родині Габсбургів. Граф виконав доручення кардинала. Отто подякував і заявив про своє палке бажання якнайскоріше зустрітися з вірним кардиналом.
Між ними починається листування, причому роль посередника бере на себе бельгійський кардинал Ван-Рой. Отто Габсбург слав в Естергом слова втіхи й заохоти, а кардинал у відповідь надсилав йому інформації сугубо шпигунського характеру, які з рук Отто мандрували до закапелків американської розвідки.
Але в листах усього не скажеш, тому назріла потреба зустрітися віч-на-віч. У червні 1947 року Міндсенті заявляє про своє бажання виїхати в Канаду, де має відбутися урочисте свято в честь діви Марії. Кардинал виїздить за океан, однак його архікатолицьке серце б’ється не так для діви Марії, як для вдови екс-імператора Австрії і екс- короля Угорщини — Зіти. Він злигується з колишнім духівником Карла Габсбурга нью-йоркським священиком Палом Жамбокі, і той влаштовує йому зустріч з честолюбною Зітою. Довга розмова закінчилася обопільним благословенням.
Тепер настав час зустрітися з її сином Отто. 20 червня Міндсенті інкогніто прилітає в Чікаго. На аеродромі його чекає машина чікагського єпископа. На другий день гостинний єпископ везе кардинала далеко за місто, в мальовничо розташований монастир, за мурами якого їх жде Отто Габсбург.