Читаем В катакомбах полностью

Н е о ф і т-р а б Чому?

С т а р и й раб

Бо так не личить… не подоба…

Є п и с к о п (до неофіта-раба)

Не спокушай його. Він простий духом, а Царство Боже для таких найближче.

Хто терпить все в покорі, той щасливий, тому однаково, чи пан, чи раб він буде тут у світі.

Н е о ф і т-р а б

Ні, мій, отче, ні, не однаково…

(З поривом.)

Коли б ти бачив, як плакала моя дитина вчора, - воно ж покірне, тихе немовлятко, - до вечора без покорму зоставшись: на оргії прислужувала жінка і ніколи було забігти в хату погодувать дитину. А тепер дитина наша хвора, тільки жінка не сміє плакати, бо пан не любить очей заплаканих в рабинь вродливих.

Є п и с к о п

Не треба плакати, хоч би померла дитина ваша, - їй велике щастя на небі приготоване.

Н е о ф і т-р а б

А панській малій дитині менше щастя буде, коли помре невинним немовлятком?

Є п и с к о п (трохи збентежений)

Невинні всі однакові у Бога.

Н е о ф і т-р а б (понуро)

То паненяті вдвоє щастя буде, раз на землі, а вдруге ще й на небі…

С т а р и й раб

Не заздри, брате, не губи душі, святої чистоти їй не плями.

Нехай знущається твій пан-поганин (бо християнин так би не знущався) - він чистоти в твоїй сім'ї не знищить, поки у тебе й в жінки душі ясні.

Н е о ф і т-р а б

Ой, не печи мене словами, діду!..

Пробач, не знаєш ти… сказати сором… Е, що там сором для раба!.. Скажу!

Яка там "чистота" і "ясні душі"? Моя душа гниє, коли я бачу, як жінка з оргії приходить часом вином розпалена, з огнем в очах від сороміцьких співів. Квіти в косах ще не зов'яли і такі яскраві супроти бруду в хаті видаються… Одежу панську жінка поспішає зміняти на верету рабську швидше, щоб не каляти в нашій "чистій" хаті,

і я не раз у жінки бачив сльози в такі хвилини… Звичка до розкошів уїлась їй у серце, мов іржа, - без них їй тяжко… Діду, я не міг, не міг не бить її за тії сльози, хоч звав, що тим спротивлю їй ще гірше огидну хату нашу…

П а т р и ц і й

Брате мій, ти напути на нашу віру жінку, тоді вона вже плакати не буде по марних світових розкошах.

Н е о ф і т-р а б

Пане! - чи пак у вас тут кажуть "брате", - знаєш, не зважуся я жінки навертати на нову віру. Хай вже ліпше плаче по чистих шатах та по панській хаті, ніж має плакати по чистоті душі своєї й тіла. Врятувати вона однаково себе не може, та що їй з того, коли буде знати про гріх і святість. Краще хай не знає.

Є п и с к о п

Хто по неволі согрішив, той чистий.

Н е о ф і т-р а б

Та ми, раби, самі не раз не знаєм, що робим по неволі, що по волі… Гріх чи не гріх, а мука зостається… Сказати тяжко… я не знаю сам, чи то моя, чи панськая дитина… Люблю дитину й часом ненавиджу…

С т а р а жінка

Гріх ненавидіть, то ж дитя невинне.

(Глянувши на єпископа, замовкає.)

Є п и с к о п

І жінка часом мудре слово мовить.

Молода, але змарніла, убого вбрана жінка щось шепоче на вухо поважній старій вдові-дияконисі.

Д и я к о н и с а (до єпископа)

Дозволиш говорити, чесний отче?

Є п и с к о п

Кажи, але коротко.

Д и я к о н и с а (вказує на молоду жінку)

Ся сестра бажає послужити сьому брату.

(Вказує на неофіта-раба.)

Є п и с к о п

Як саме?

Д и я к о н и с а

Просить, щоб його жона приносила дитину їй до хати, йдучи на панську оргію служити, - сестра своє годує немовлятко, то вділить покорму і тій дитинці та й доглядить до вечора сумлінно.

Є п и с к о п (до молодої жінки)

Се добре діло перед Богом, дочко.

Молода жінка покірливо схиляє голову.

Д и я к о н и с а (до неофіта-раба)

Скажи своїй жоні, нехай приносить дитя до хати теслі Деодата - на Форумі Малому він живе - і доручить сестрі Анціллодеї; за догляд щирий може бути певна.

А н ц і л л о д е я (молода жінка. Тихим голосом до неофіта-раба)

Зроби мені сю ласку, милий брате!

Н е о ф і т-р а б (зрушений)

Спасибі, сестро!

П а т р и ц і й

А до мене прийдеш, я дам тобі одежі, не нової, але порядної, з моїх рабинь, ми з жінкою даєм їм більш ніж треба, то можуть і твоїй жоні вділити, коли твій пан не досить їй дає.

Н е о ф і т-р а б (здержано)

Спасибі, пане.

Є п и с к о п (поправляє)

Брате.

Н е о ф і т-р а б (байдуже)

Хай і так.

Х р и с т и я н и н - к у п е ц ь

Казав ти, жінка любить чистоту, а в хаті бруд. Приходь до мого краму, я мила дам без грошей, певне, пан ваш вам жалує його.

Н е о ф і т-р а б (з ледве скритою насмішкою)

Либонь, що так!

С т а р и й диякон

Ти, може, часом голодуєш, брате, - здебільшого погани зле годують своїх рабів, - то ти приходь до нас щотижня на агапи у неділю (се в нас такі обіди для убогих), там матимеш поживну добру страву для тіла і для духа. Бо часами, як покінчиться вже трапеза вбогих, приходять і єпископ та найстарші Христової зажити крові й тіла, подати нам науку благочестя, умити ноги браттям. Ти приходь на дворище до мене. Я олійник,

Агатофілом звуся, коло Термів моя оселя. Всяк тобі покаже, де мешкає "отой дивак-багач, що любить годувати всю голоту". Се так про мене гомонять погани.

Н е о ф і т-р а б (нічого не відповідає дияконові і стоїть який час мовчки, вхопившись за голову)

До чого я дожився! Лихо тяжке!

Жебрущим дідом замолоду став!..

Кого мені клясти? Чи свого батька, що за довги продав мене в неволю?

Перейти на страницу:

Похожие книги

Том 7
Том 7

В седьмой том собрания сочинений вошли: цикл рассказов о бригадире Жераре, в том числе — «Подвиги бригадира Жерара», «Приключения бригадира Жерара», «Женитьба бригадира», а также шесть рассказов из сборника «Вокруг красной лампы» (записки врача).Было время, когда герой рассказов, лихой гусар-гасконец, бригадир Жерар соперничал в популярности с самим Шерлоком Холмсом. Военный опыт мастера детективов и его несомненный дар великолепного рассказчика и сегодня заставляют читателя, не отрываясь, следить за «подвигами» любимого гусара, участвовавшего во всех знаменитых битвах Наполеона, — бригадира Жерара.Рассказы старого служаки Этьена Жерара знакомят читателя с необыкновенно храбрым, находчивым офицером, неисправимым зазнайкой и хвастуном. Сплетение вымышленного с историческими фактами, событиями и именами придает рассказанному убедительности. Ироническая улыбка читателя сменяется улыбкой одобрительной, когда на страницах книги выразительно раскрывается эпоха наполеоновских войн и славных подвигов.

Артур Игнатиус Конан Дойль , Артур Конан Дойл , Артур Конан Дойль , Виктор Александрович Хинкис , Екатерина Борисовна Сазонова , Наталья Васильевна Высоцкая , Наталья Константиновна Тренева

Детективы / Проза / Классическая проза / Юмористическая проза / Классические детективы