Верн Ж. Діти Капітана Грната

— Тільки, здається, вони зіпсувалися під дією вологи, — сказав Гленарван, — до того ж їх неможливо витягти, бо вони поприставали до стінок пляшки.

— Розіб’ємо її, — запропонував Мак-Наббс.

— Я зволів би пляшку зберегти, — відповів Гленарван.

— Я теж, — погодився майор.

— Безсумнівно, добре було б зберегти пляшку, — втрутилась

Елен, — але її вміст цінніший за посудину, тож краще нею пожертвувати. '

— Досить відбити шийку, — порадив Джон Манглс, — і документи можна буде вийняти, не пошкодивши їх.

— Ну, то зробіть це, любий Едуарде! — вигукнула Елен.

Справді, іншим способом важко було б витягти папери, і Гле-

нарван наважився відбити шийку дорогоцінної пляшки. Кам’янистий панцир на ній був твердий, мов граніт, і довелося вдарити по ній молотком. Незабаром на стіл посипалися осколки, і з пляшки з’явилися злиплі клаптики паперу. Гленарван обережно витяг їх і розклав перед собою. Елен, майор і капітан обступили його.

Розділ II ТРИ ДОКУМЕНТИ

Вийняті з пляшки клаптики паперу були наполовину знищені морською водою. На майже стертих рядках можна було роздивитися лише деякі нерозбірливі слова. Гленарван почав досліджувати ці клаптики. Він усіляко повертав їх, підставляючи під промені денного світла, і намагався розібрати найменші сліди тих писемних знаків, що їх помилувало море. Потім він глянув па своїх друзів, які не зводили з нього допитливих поглядів.

— Тут, — сказав він, — три різних документи, очевидно, копії одного й того самого документа, написані трьома мовами: англійською, французькою і німецькою. Я дійшов цього висновку, звіривши вцілілі слова.

— Але принаймні з цих слів можна добрати якийсь зміст? — запитала Елен.

— Важко сказати щось певне з цього приводу, люба: вцілілих слів дуже небагато.

— А може, вони доповнюють одне одного? — спитав майор.

— Авжеж, — відгукнувся Джон Манглс. — Не може ж бути, щоб морська вода знищила в трьох документах ті самі слова! З’єднавши вцілілі уривки фраз, ми зрештою доберемо і їх зміст.

— Оце ми і зробимо, — сказав Гленарван, — але будемо робити це методично. Почнемо з англійського документа.

У цьому документі рядки і слова були розташовані в такий спосіб:

— Так, небагато з цього зрозумієш, — розчаровано мовив майор.

— Як би то не було, — зауважив капітан, — ясно, що це написано англійською мовою.

— У цьому немає жодного сумніву, — відгукнувся Гленарван.

— Слова sink, aland, that, and, lost уціліли; a skipp, мабуть, означає skipper. Напевне, йдеться про якогось містера Gr..., можливо, капітана затонулого судна.

— Додамо до цього ще й уривки слів monit і ssistance², — сказав Джон Манглс. — їх зміст цілком зрозумілий.

— Ну от, дещо ми вже й знаємо! — вигукнула Елен.

— На жаль, тут бракує цілих рядків, — сказав майор. — Як дізнатися про назву загиблого судна і місце його катастрофи?

— Дізнаємося і про це, — запевнив Гленарван.

— Безсумнівно, — погодився майор, який завжди приєднувався до загальної думки. — Але яким чином?

— Доповнюючи один документ іншим.

— Тож візьмімося до діла! — вигукнула Елен.

Другий клаптик паперу був попсований дужче, ніж попередній. На ньому збереглися слова, що розташувалися в такий спосіб:

— Це написано німецькою, — сказав Джон Мангле, поглянувши на папір.

— А ви знаєте цю мову, Джоне? — запитав Гленарван.

— Знаю дуже добре. '

— Тоді скажіть нам, що означають ці кілька слів.

Капітан уважно прочитав документ.

— Насамперед, — сказав він, — ми можемо тепер визначити, коли саме сталася аварія: сьомого Juni, тобто сьомого червня, а зіставляючи це з цифрою «шістдесят два», яка є в англійському документі, ми маємо точну дату: сьомого червня 1862 року.

— Чудово! — вигукнула Елен. — Ну, а далі, Джоне?

— У тім же рядку, — продовжував молодий капітан, — я бачу слово Glas; приєднавши його до слова gow першого документа, маємо Glasgow. Очевидно, йдеться про судно з порту Глазго.

— Я теж так гадаю, — заявив майор.

— Другого рядка в цьому документі зовсім бракує, — продовжував Джон Мангле, — але в третьому я бачу два дуже важливих слова: zwei, що означає «два», і atrosen, скоріше це — Matrosen, у перекладі — «матроси».

— Отже, тут начебто йдеться про капітана і двох матросів, — сказала Елен.

— Очевидно, — погодився Гленарван.

— Я мушу зізнатися, — продовжував капітан, — що з наступним словом graus я потрапляю в глухий кут — я не знаю, як його перекласти. Може, його пояснить нам третій документ. Що ж до двох останніх слів, то їх легко зрозуміти: bringt ihnen означає «зробіть їм», а якщо ми поставимо їх поряд з англійським словом assistance, що також знаходиться в сьомому рядку першого документа, то виходить фраза: «надайте їм допомогу».

— Так! «Надайте їм допомогу»! — повторив Гленарван. — Але де ж знаходяться ці нещасні? Досі у нас немає найменшої вказівки на місце, де сталася аварія.

— Будемо сподіватися, що французький документ виявиться більш зрозумілим, — мовила Елен.