— Прочитаємо ж французький документ, — сказав Гленарван, — і оскільки всі ми знаємо цю мову, то це буде неважко.
Ось точне відтворення третього документа:
— Тут є цифри! — вигукнула Елен. — Погляньте, добродії! Погляньте!
— Будемо діяти послідовно, — сказав Гленарван, — і почнемо з самого початку. Дозвольте мені відновити одне за одним ці неповні, уривчасті слова. Ще з перших літер я бачу, що йдеться про трищоглове судно, назва якого, завдяки англійському і французькому документам, для нас цілком зрозуміла: це «Британія». З наступних двох слів — gonie і austral3
— тільки друге для всіх нас зрозуміле.— Оце вже дорогоцінна подробиця, — заявив Джон Манглс. — Виходить, корабель затонув у Південній півкулі.
— Це ще непевно, — зазначив майор.
— Продовжую, — сказав Гленарван. — Слово abor — корінь дієслова aborder4
. Ці бідолахи дісталися до якогось берега. Але де? Що означає contin? Чи не материк?5 Потім cruel6.— Cruel! — вигукнув Джон Манглс. — Отож пояснення німецького слова graus: grausam — жорстокий!
— Далі! Далі! — вигукнув Гленарван. Він вчитувався в текст щодалі з більшйм зацікавленням, у міру того як перед ним розкривався зміст цих незакінчених слів. — Indi... Чи не йдеться отут про Індію, куди, можливо, цих моряків було викинуто? А що означає слово ongit? A! Longitude7
. От і широта: тридцять сім градусів одинадцять хвилин. Нарешті ми маємо точну вказівку!— Так, але бракує довготи, — мовив Мак-Наббс.
— Не можна ж мати все, дорогий майоре, — відгукнувся Гленарван. — Це неабищо — точно знати градус широти. Таки цей французький документ найповніший із трьох. Очевидно, кожний з них є дослівним перекладом двох інших, бо всі вони містять однакову кількість рядків. Тож треба всі ці три документи об’єднати, перекласти їх однією мовою, а потім знайти їхній найві-рогідніший, найлогічніший і найповніший зміст.
— Якою ж із трьох мов ви перекладатимете? — запитав майор.
— Французькою, — відповів Гленарван, — бо найбільше слів збереглося цією мовою.
— Ви маєте рацію, — погодився Манглс. — До того ж цю мову ми всі добре знаємо.
— Отже, вирішено! Я складу цей документ у такий спосіб: поєднаю уривки слів і фраз, доповнюючи їх словами, зміст яких безсумнівний, і залишаючи прогалини у змісті недоторканими. Потім ми їх порівняємо й обговоримо.
Гленарван негайно взявся за перо і за кілька хвилин подав своїм друзям папірець, де було написано таке:
У ,цю хвилину з’явився матрос. Він доповів капітану, що «Дункан» входить до Клайдської затоки, і запитав, які будуть розпорядження.
— Які ваші наміри, сер? — звернувся Джон Манглс до Гленар-вана.
— Якомога швидше досягти Думбартона. Відтіля місіс Елен поїде додому, до Малькольм-Кестля, а я вирушу до Лондона, щоб показати цей документ в адміралтействі.
Джон Манглс віддав відповідні розпорядження, і матрос пішов передати їх помічнику капітана.
— Тепер, друзі мої, — сказав Гленарван, — повернімось до нашого розслідування. Ми натрапили на слід великої катастрофи, і від нашої кмітливості залежить життя кількох людей. Напружимо ж наш розум, щоб розгадати цю загадку.
— Ми готові, любий Едуарде, — відповіла Елен,
— Насамперед, — продовжував Гленарван, — нам треба обговорити три різні речі: по-перше, те, іцо нам уже відоме, по-друге, те, про що можна догадуватися, і, нарешті, по-третє, те, що нам невідоме. Що ми знаємо? Ми знаємо, що сьомого червня 1862 року трищоглове судно «Британія», яке вийшло з порту Глазго, зазнало аварії. Далі, нам відомо, що два матроси і капітан кинули в море під широтою тридцять сім градусів одинадцять хвилин ось цей документ і що вони просять надати їм допомогу.
— Цілком правильно, — погодився майор.
— Які припущення ми можемо зробити? — продовжував Гленарван. — Насамперед — катастрофа сталася в південних морях, і тут я зверну вашу увагу на обірване слово gonie. Чи немає в ньому вказівки на назву країни?
— Патагонія! — скрикнула Елен.
— Безсумнівно.
— Але хіба через Патагонію проходить тридцять сьомий градус широти? — запитав майор.
— Це легко перевірити, — відповів Джон Манглс, розгортаючи карту Південної Америки. — Цілком правильно: тридцять сьома паралель перетинає Арауканію, проходить через пампаси по північних областях Патагонії, а потім через Атлантичний океан.