- Та я розум╕ю, - продовжив сво╖ умовляння дядько ╤ван, витлумачивши мовчання ╕ вагання Славка по-сво╓му, - звичайно, ╓ й б╕льш тепленьк╕ й заманлив╕, б╕льш прибутков╕ м╕сця. М╕й Ромка, до реч╕, теж спочатку хот╕в був улаштуватися або в податкову ╕нспекц╕ю, або на митницю, там, звичайно, гребти щодня можна не те що лопатою - екскаватором! Митники й податк╕вц╕, взагал╕, кажуть, ╖здять на роботу не на легкових автомоб╕лях, а на вантаж╕вках, бо по зак╕нченн╕ робочого дня всю ту гот╕вку, яку вони нагр╕бають за день, вивезти з роботи можна т╕льки на вантаж╕вц╕! Але туди потрапити дуже важко, там, щоб влаштуватися на роботу, так╕ суми треба заплатити, що не п╕дйомн╕ не те що для твого, Славку, батька, чи для мене, хоч у мене й б╕льш╕ в грошах можливост╕, а й нав╕ть для якогось колишнього секретаря райкому парт╕╖! Там так╕ суми називають, що я нав╕ть повторювати ╖х боюсь. Та й в ДА╤ щоб Ромку влаштувати я чотири тисяч╕ долар╕в в╕ддав, хоч просили п'ять, а я виторгував тисячу! А тепер тоб╕, ти т╕льки подумай, Славку, так пощастило, що ╖м там у ДА╤ терм╕ново людина знадобилася, причому така, на яку можна покластися, за яку хтось м╕г би вже поручитися з╕ сво╖х, а Ромка вже в них св╕й. Так що, сказали, давай п'ятсот долар╕в, ╕ все - вважай себе зарахованим. П'ятсот долар╕в! Всього п'ятсот долар╕в, ти хоч уявля╓ш, що це таке? Та це просто даром! Хоча тв╕й батько й каже, що йому й таку суму в╕дразу не д╕стати, та ми вже з ним домовилися, я йому позичу, ми ж сво╖ люди, якось порозум╕╓мось, розплатимось, ти ж там у ДА╤, я думаю, дуже скоро заробиш. Та й мо╓му Романов╕ буде спок╕йн╕ше там на робот╕ мати поряд земляка, та ще й родича, та ще й такого над╕йного й метикуватого як ти, Славку. А про те, щоб якесь б╕льш злачне м╕сце пос╕сти, так це в╕д тебе н╕куди не втече. М╕й Ромка теж, до реч╕, не збира╓ться засиджуватись все життя в ДА╤, каже, п╕днакопичить грошенят в ДА╤, набуде певно╖ д╕лово╖ репутац╕╖, знайомих в р╕зних органах заведе ╕ спробу╓ таки зд╕йснити свою мр╕ю щодо митниц╕ або податково╖. А ти чим г╕рший, Славку, в╕д ╕нших? Не переймайся, все в тво╖х руках, головне, потрапити туди, в органи, у владу, у цю владну миску, в як╕й ус╕ купаються, як вареники в масл╕, ╕ з яко╖ н╕хто й н╕коли не випада╓, якщо поводиться правильно. Так що ви скажете, Гервас╕ю, Славку? - упевнений в нев╕дпорност╕ сво╖х аргумент╕в, звернувся до сво╖х родич╕в дядько ╤ван.
Але Славко все так же похнюплено сид╕в ╕ соп╕в, не в змоз╕ перебороти свою в╕ддан╕сть всепереможному поклику до служ╕ння хворим на догоду меркантильним розрахункам щодо прибутковост╕ да╕шно╖ справи.
- Добре, - нарешт╕ завершив дядько ╤ван виклад сво╖х аргумент╕в, мабуть, упевнившись, що вже неможливо б╕льш переконливо довести переваги да╕шно╖ дол╕, ╕ думаючи, що мовчання Славка лише в╕д н╕яковост╕, а його згода - лише справа часу, - добре, подумайте ще, пот╕м скажеш мен╕, Гервас╕ю, що ви надумали. Все одно, вам зараз н╕хто н╕чого кращого не запропону╓, - в╕н кивнув на прощання головою ╕ п╕шов соб╕ геть впевненою ходою, переконаний у нев╕дпорност╕ сво╓╖ пропозиц╕╖.
Але Славко так ╕ не погодився пром╕няти омр╕яного медицинського журавля, який був усе ще в неб╕, на привабливу да╕шну синицю, користь в╕д яко╖ була вже, можна сказати, в тебе в кишен╕. ╤ тут хот╕лося б наголосити на тому, що ми були б дуже несправедлив╕ до нашого героя, якби стверджували, що вс╕ житт╓в╕ р╕шення Славка Пузика визначалися виключно т╕льки меркантильними розрахунками щодо матер╕ально╖ корист╕ прийнятого р╕шеня. Н╕. Зовс╕м, н╕! От, наприклад, хоч би й у ц╕й болюч╕й дилем╕ щодо вибору пом╕ж ДА╤ та медициною величезну роль з╕грала романтична складова Славково╖ душ╕.
Так, так, я не помилився, саме романтика медицинсько╖ перспективи надихнула Славка Пузика в╕дкинути вигоди ДА╤, до яких було т╕льки простягти руку, на догоду ще не зовс╕м визначеним перспективам медицини. Адже на Славка, з його не вельми видатними рисами зовн╕шност╕, справила просто таки непереможне враження романтична розпов╕дь Володьки Васильченка про безмежн╕ можливост╕ безв╕дмовного доступу до дармового д╕вочого т╕ла молоденьких медсестер ╕, особливо, молодесеньких практиканточок. Так що юнацьк╕ мр╕╖ Славка були осяян╕ ореолом ц╕лих гарем╕в ╕з молодесеньких медсестер ╕ практинканток, котр╕ водили хороводи навколо нього, молодого л╕каря.