Від диктатури до демократії: концептуальні засади здобуття свободи

Конкретні плани переходу до демократії треба підготувати вже тоді, коли диктатура ослаблена чи перебуває в агонії. Такі плани допоможуть уникнути захоплення влади іншою групою шляхом державного перевороту. Також необхідно розробити плани створення конституційного уряду на основі неухильного дотримання політичних та особистих свобод. Завоювання, здобуті дорогою ціною, не можна втрачати через брак планування. Зіткнувшись з населенням, яке виборює все більше влади, та зростанням кількості незалежних демократичних груп та інституцій, – усе це диктатура вже не здатна контролювати, – диктатори зрозуміють, що їхні дні при владі злічені. Масові протести суспільства, загальні страйки, масове ухилення від співпраці, марші спротиву чи інші заходи значно підриватимуть функціонування режиму та пов’язаних з ним інституцій. Наслідком такого вміло організованого і, з часом, масового спротиву стане те, що диктатори втратять владу, а демократичний рух переможе, не вдаючись до насильства. Режим розпадеться на очах учасників руху спротиву. Не кожна така спроба матиме успіх, боротьба не завжди буде легкою, і дуже рідко успіху вдасться досягти швидко. Слід пам’ятати, що кількість виграних і програних збройних війн однакова. Натомість, політичний спротив пропонує реальні можливості для перемоги. Як зазначалося раніше, ці можливості можна розширити шляхом створення виваженої генеральної стратегії, ретельного стратегічного планування, наполегливої праці та дисциплінованої відважної боротьби.

Розділ десятий

ФУНДАМЕНТ ДЛЯ МІЦНОЇ ДЕМОКРАТІЇ

Повалення диктатури – це безперечно вагомий привід для святкування. Люди, які так довго страждали і заплатили дорогу ціну за перемогу, заслуговують на радість, відпочинок і визнання. Вони мають пишатися собою, а також тими, хто боровся пліч–о–пліч з ними заради досягнення політичної свободи. Не всі дочекалися цього дня. Загиблих треба вшановувати разом з тими, хто вижив, як героїв, що допомагали творити історію визволення їхньої країни.

На жаль, ще не час втрачати пильність. Навіть якщо повалення диктатури шляхом політичного спротиву завершилось успіхом, слід вжити запобіжних заходів, щоб не допустити встановлення нового репресивного режиму, який може постати з безладу після повалення старого. Лідери продемократичних сил повинні заздалегідь підготуватися до організованого переходу до демократії. Не потрібно руйнувати диктаторські структури. Слід створити конституційно–правову основу та виробити норми поведінки міцної демократії. Не варто сподіватися, що одразу після повалення диктатури постане ідеальне суспільство. Розпад диктаторського режиму за умов розширення свободи є лише початком тривалих зусиль, спрямованих на поліпшення життя суспільства та забезпечення людських потреб. Серйозні політичні, економічні та соціальні проблеми залишаться на довгі роки, а їх вирішення потребуватиме співпраці багатьох людей і груп суспільства. Нова політична система повинна надати людям з різними поглядами та вподобаннями можливості для подальшої конструктивної праці та вироблення стратегії, що допоможе вирішувати проблеми у майбутньому.

Загроза нової диктатури

Ще Арістотель застерігав: не виключений варіант, коли «тиранія може змінитися тиранією…»¹⁴. Яскраві історичні приклади цього у Франції (якобінці та Наполеон), Росії (більшовики), Ірані (Аятолла), Бірмі (SLORC) та інших країнах свідчать про те, що певні особи чи групи розглядають повалення диктатури лише як можливість прибрати владу до своїх рук. Їхні мотиви можуть різнитися, проте наслідки часто приблизно

¹⁴ Aristotle, The Politics, Book V, Chapter 12, p. 233.

однакові. Новий диктаторський режим може бути навіть жорстокішим за попередній і встановити ще суворіший контроль.

Навіть напередодні падіння режиму прихильники старого режиму робитимуть спроби зірвати демократичну боротьбу шляхом політичного спротиву, інсценізуючи державний переворот з тим, щоб перехопити перемогу народного руху опору. Це може виглядати як повалення диктатури, але насправді вони лише прагнутимуть встановити оновлену модель старого режиму.

Як уникнути державного перевороту

Існує декілька шляхів уникнення перевороту у щойно визволеному суспільстві. Часом для того, щоб перешкодити такій спробі, достатньо бути добре обізнаними з цими можливостями¹⁵. Одразу ж після початку перевороту заколотники вимагатимуть легітимізації, тобто визнання їхнього морального і політичного права на здійснення влади. Тому першим принципом захисту від переворотів є відмова визнавати легітимність заколотників.