Від диктатури до демократії: концептуальні засади здобуття свободи

Один з важливих довгострокових наслідків ненасильницької боротьби за встановлення демократичного суспільства полягає у тому, що суспільство набуває здатності долати сьогоденні та майбутні труднощі і проблеми, такі як зловживання владою уряду, корупція, неприпустима поведінка якоїсь суспільної групи, економічна нерівність, а також нівелювання демократичних ознак політичної системи. Маючи досвід політичного спротиву, населення буде менш вразливим до можливих загроз у майбутньому. Досвід ненасильницької боротьби після досягнення свободи забезпечить засоби для збереження демократії, громадянських свобод, прав національних меншин і привілеїв державних, регіональних і місцевих урядових і неурядових інституцій. За допомогою цих засобів окремі особи

¹⁶ Див.: Gene Sharp, Civilian–Based Defense: A Post–Military Weapons System (Princeton, New Jersey: Princeton University Press, 1990).

чи групи можуть також мирно висловлювати свою незгоду з важливих питань, через які опозиційні групи іноді вдаються до терористичних актів чи партизанської війни.

Ідеї політичного спротиву та ненасильницької боротьби, що розглядалися вище, покликані допомогти всім особам чи групам, які прагнуть позбавити свій народ деспотичного гніту і встановити міцну демократичну систему, де існує повага до людських свобод і діяльності на благо суспільства.

На підставі викладених у цьому дослідженні ідей можна сформулювати три головні висновки:

• звільнення від диктатури можливе;

• досягнення свободи вимагає ретельно продуманого стратегічного планування;

• такі якості як пильність, працьовитість та дисципліна боротьби, є визначальними у досягненні поставленої мети. Часто повторюване висловлювання «Свобода не вільна» є правдивим. Жодна зовнішня сила не прийде, щоб дати пригнобленим людям таку бажану свободу. Вони повинні навчитися, як здобувати свободу самим, а це непросте завдання! Якщо громадяни усвідомлять, що саме їм необхідно для визволення, вони зможуть спланувати дії, за допомогою яких ціною важкої праці врешті–решт досягнуть свободи. Після цього, старанно докладаючи зусиль, вони зможуть встановити новий демократичний порядок і бути готовими до його захисту. Свобода, здобута в такій боротьбі, буде стабільною. Її здатен утримувати лише сильний народ, відданий ідеї її збереження та зміцнення.

Додаток

МЕТОДИ НЕНАСИЛЬНИЦЬКИХ ДІЙ¹⁷

Методи ненасильницького протесту та переконання

Офіційні заяви

1. Публічні промови

2. Листи з висловленням невдоволення чи підтримки

3. Декларації організацій або інституцій

4. Громадські звернення із підписами підтримки

5. Декларації звинувачення або намірів

6. Групові чи масові петиції

Контакти з широкою громадськістю

7. Гасла, карикатури і символи

8. Знамена, плакати та інша демонстративна інформація

9. Листівки, брошури і книги

10. Газети та журнали

11. Записи, радіо й телебачення

12. Повітряні та наземні написи

Групове представництво

13. Делегації

14. Пародійне вручення нагород

15. Групове лобіювання

16. Пікетування

17. Пародія на вибори

Символічні громадські заходи

18. Вивішування прапорів та носіння символічних кольорів

19. Носіння символів

20. Молитви та служіння

21. Розповсюдження символічних об’єктів

22. Роздягання на знак протесту

23. Знищення своєї власності

24. Символічне запалювання вогнів (смолоскипи, ліхтарі, свічки)

25. Демонстрація портретів

26. Малювання як висловлення протесту

27. Нові вуличні знаки та назви

¹⁷ Цей перелік разом з визначеннями та історичними прикладами взято з книги: Gene Sharp, The Politics of Nonviolent Action, Part Two, The Methods of Nonviolent Action (Boston, MA: Porter Sargent, 1973).

28. Символічні звуки

29. Символічне висловлення претензій

30. Брутальні жести

Тиск на окремих осіб

31. «Переслідування» посадових осіб

32. Висміювання посадових осіб

33. Братання

34. Цілодобова демонстрація протесту

Драматичні і музичні методи

35. Гумористичні коментарі та вчинки

36. Вистави та виконання музичних творів

37. Спів

Процесії

38. Марші

39. Паради

40. Релігійні процесії

41. Паломництва

42. Автоколони

Вшанування померлих

43. Політична жалоба

44. Пародійні обряди поховання

45. Демонстративні обряди поховання

46. Зібрання на місцях поховань для вшанування померлих

Публічні зібрання

47. Висловлення протесту чи підтримки

48. Мітинги протесту

49. Замасковані мітинги протесту

50. Неформальні лекції

Відхід та відмова

51. Негайне припинення участі на знак протесту

52. Мовчанка

53. Відмова від почестей

54. Демонстративний відхід

Методи відмови від соціальної співпраці

Відлучення окремих осіб

55. Соціальний бойкот

56. Вибірковий соціальний бойкот

57. Метод «бездіяння Лісістрати»¹⁸

58. Виключення

59. Офіційна заборона