Відкрите суспільство та його вороги

12.84.. Щодо Розенберга див. Kolnai, op. cit., 295. Стосовно поглядів Гегеля на громадську думку див. також текст до примітки 76 до цього розділу. Щодо уривків, процитованих у цьому абзаці, див. «Філософію права», § 318L. тобто Selections, pp. 461 (курсив мій), 375, 377, 378, 367/368, 380, 368. 364, 388, 380 (=WW, XI, 59, 60, 60, 60-61, 51-52, 63, 52, 48, 70-71, 63; курсив частково мій. (Щодо гегелівського вихваляння емоцій і пристрастей та самозацікавленості див. також текст до примітки 82 до цього розділу.

12.85. Щодо висловлювання Беста див. Kolnai, op. cit., 414 і наст. Стосовно цитат з Гегеля див. Selections, 464 і наст., 464, 465, 437 (=WW, XI, 115, варта уваги подібність до Бергсона), 372. (Уривки з «Філософії права» взято з §§ 324, 324L, 327L.) Стосовно зауваження про Арістотеля див. «Політика», VII, 15, 3 (1334 а).

12.86. Щодо цитати із Штапеля див. Kolnai, op. cit., 255-257.

12.87. Див. Selections, p. 100: «Якщо я заперечую всі визначення об'єкта, то залишається ніщо». Стосовно гайдеггерівського What is Methaphysic? див. Carnap I. Erkenntnis, 2, 229. З приводу відношення Гайдеггера до Гуссерля і Шелера див. J. Kraft, From Husserl to Heidegger (1957). Гайдеггер визнає, що його сентенції є безглуздими: «Питання і відповідь стосовно «ніщо» є самі по собі нісенітними», пише він (див. Erkenntnis, 2, 231). Що можна було б сказати з точки зору вітгенштайнівського Tractatus проти такої філософії, яка визнає, що каже нісенітницю, але глибокозначну нісенітницю? (Див. примітку 51 (1) до розділу 11.) У книжці G. Schneeberger. Nachlese zu Heidegger, 1962, міститься зібрання документів про політичну активність Гайдеггера.

12.88. Щодо цих цитат з Гайдеггера див. Kolnai, op. cit., 221, 313. Стосовно поради Шопенгауера опікунові див. Works, vol. V, p. 25 (примітка).

12.89. Щодо Ясперса див. Kolnai, op. cit., 270 і наст. Колнаї (ст. 282) називає Ясперса «молодшим братом Гайдеггера». Я не можу з цим погодитись. Адже, на противагу Гайдеггеру, Ясперс, безсумнівно, написав книжки, які містять багато цікавого, навіть такі, що містять багато заснованого на досвіді, скажімо, «General Psycho-Pathology». І я можу процитувати тут кілька уривків з його ранньої праці «Psychology of World-Views» (вперше надрукованій у 1919 p.; я цитую за третім німецьким виданням 1925 року), які показують, що ясперівський світогляд був достатньо розвинутий, у всякому разі до того, як Гайдеггер почав писати. «Для того, щоб уявити собі життя людини, необхідно побачити, як вона живе в цей Момент. Момент — це єдина реальність, реальність у собі, в житті душі. Прожитий момент є Останнє, Теплокровне, Безпосереднє, Живе, Тілесне, Тотальність Реального, єдина Конкретна Річ... Людина знаходить Існування і Абсолют, зрештою, лише в Моменті.» (р. 112). (З розділу «Ставлення ентузіаста», ст. 112): «Де б не був Ентузіазм абсолютним спонукальним мотивом, тобто де б не жили ним у Дійсності й заради Дійсності й усе ще нехтували небезпекою і ризикували всім, можна говорити про Героїзм: про героїчну Любов, героїчну Боротьбу, героїчну Працю тощо. § 5. Ставлення ентузіаста є Любов...» (Підрозділ 2, ст. 128): «Співчуття не є Любов'ю...» (ст. 127): «Ось чому Любов жорстока, безжалісна; і ось чому справжній Закоханий вірить у Любов лише тоді, коли вона така» (ст. 256 і далі): «III. Одиничні маргінальні ситуації... (А) Боротьба. Боротьба є основною формою всього Існування... Реакції на маргінальні ситуації Боротьби такі:... 2. Брак розуміння людиною того факту, що Боротьба — Остаточна: людина ховається...» І так далі. Ми завжди бачимо ту саму картину: істеричний романтизм, сполучений з брутальним варварством і професійним педантизмом у підрозділах і підпідрозділах.

12.90. Див. Kolnai, op. cit., 208.

Щодо мого зауваження про «філософію гравця» див, О. Spengеr. The Hour of Decision. Germany and World-Historical Evolution.— German ed., 1933, p, 230; процитовано у Thus Spake Germany, 28: «Він, чий меч здобуває перемогу тут, буде повелителем світу. Гральні кості тут, готові для цієї величезної гри. Хто наважиться їх кинути?»

Для філософії гангстерів, мабуть, ще характерніша книжка дуже талановитого автора Е. фон Саломона. Я наведу кілька уривків із цієї книжки, The Outlaws (1930; уривки взято із ст. 105, 73, 63, 307, 73, 367): «Сатанинська пристрасть! Хіба в мене нема рушниці?... Перша пристрасть людини — це руйнування — Вони стріляли геть неперебірливо, просто тому, що це була чудова розвага... Нас не обтяжує ні план, ні метод, ні система... Ми не знали, чого бажали, а що знали, того не бажали.. Моєю найбільшою пристрастю завжди було руйнування». І там інше. (Див. також W. Hcgemann, op. cit., 171).

12.91. Див. Kolnai, op. cit., 313.

12.92. Щодо цитати з Ціглера див. Kolnai, op. сіt., 398.