Замок

– Хіба це велика різниця? – запитала Ольга. – Ти думаєш, Кламм не міг надіслати Фріді щось подібне? Коли чиновники встають з-за письмового столу, вони всі однакові і через неуважність бувають дуже брутальними, може, не всі, але більшість. Лист до Амалії міг бути написаний саме в такому стані, мабуть, Сортіні в цей час перебував у полоні якихось власних думок і зовсім не зважав на те, що пише. Що ми знаємо про думки чиновників? Хіба ти не чув або тобі не розповідали, яким тоном Кламм розмовляв із Фрідою? Кламм славиться своєю брутальністю; він може мовчати кілька годин, а потім скаже таке, що людину аж пересмикне. Про Сортіні в цьому плані нічого невідомо, бо він і сам маловідомий. Про нього знають переважно тільки те, що його прізвище схоже на Сордіні. Якби не це, про нього взагалі б ніхто нічого не знав. Навіть коли йдеться про фахівців із пожежної справи, його часто плутають із Сордіні, бо той – справжній фахівець і часто використовує подібність прізвищ, щоб перекинути на Сортіні частину своїх репрезентаційних обов'язків, а самому спокійно працювати. А якщо в серці такої недосвідченої людини раптом спалахує кохання до сільської дівчини, то це, ясна річ, виражається інакше, аніж коли закохується сусідський помічник столяра. Крім того, варто пам'ятати, що між чиновником і донькою шевця все-таки лежить велика відстань, яку потрібно подолати. Сортіні спробував це у такий спосіб, хтось, можливо, робив би по-іншому. Загалом уважається, що всі ми належимо до Замку і між нами немає ніякої різниці. Напевно, у більшості випадків це правда, але, на жаль, ми не раз, і то переважно тоді, коли це особливо важливо, отримували можливість переконатися, що насправді все зовсім не так. У кожному разі після всього цього тобі, мабуть, буде простіше збагнути, чому Сортіні вчинив саме так, і його вчинок не виглядатиме аж таким страшним. Його поведінка і справді набагато зрозуміліша, наприклад за Кламмову. І навіть людині, яка спілкується із Сортіні досить близько, витримати це спілкування набагато легше, ніж тому, хто опинився поряд із Кламмом. Навіть найніжніший лист від Кламма набагато неприємніший, ніж найбрутальніший від Сортіні. Зрозумій мене правильно, я ні в якому разі не засуджую Кламма, а лише пояснюю своє порівняння, бо ти протестуєш проти нього. Кламм командує жінками, як йому захочеться, сьогодні одній звелить прийти, завтра – іншій. Жодну з них не терпить надто довго, і як наказує прийти, так само й виганяє геть. Ох, Кламм не буде завдавати собі праці і братися за писання листа. Тож хіба порівняно з цим все ще виглядає чудовиськом Сортіні, який живе замкнуто і про стосунки якого з жінками щонайменше нічого не відомо? Сортіні, який раптом сідає і своїм гарним чиновницьким почерком пише листа, нехай навіть і брутального? І якщо з цього не випливає висновку про те, що Кламм чимось кращий за Сортіні, а радше навпаки, то що може змінити тут Фрідине кохання? Оцінити ставлення жінок до чиновників, на мою думку, дуже складно, а точніше, дуже легко. Тут ніколи не бракує кохання. Не існує також нещасливого чиновницького кохання. І це ніяка не похвала для дівчини, якщо про неї говорять, – я маю на увазі не лише Фріду, – що вона віддалася чиновнику тільки тому, що кохала його. Вона кохала його і йому віддалася, але в цьому немає нічого вартого похвали. Ти можеш закинути мені, що Амалія не кохала Сортіні. Можливо, це й правда, вона не кохала його, або навпаки, кохала, – хто може про це знати? Навіть вона сама не може. Як вона може бути певна, що не кохала його, якщо відкинула його почуття так рішуче, як цього ще ніколи не траплялося з жодним чиновником? Варнава каже, що вона досі часом здригається від жесту, яким три роки тому зачинила вікно. І це справді так, тому її ні про що не можна питати. Вона порвала з Сортіні і не знає нічого більше, тільки це. Кохає вона його чи ні, над цим вона не замислюється. Але нам відомо, що жінки завжди кохають чиновників, які звернуть на них увагу, бо просто не можуть інакше. Жінки закохані в чиновників ще до того, як на них звернуть увагу, навіть якщо й заперечують це. А Сортіні не лише звернув увагу на Амалію, він перестрибнув через руків'я пожежної помпи, коли побачив її, перескочив ногами, які задерев'яніли від роботи за письмовим столом! Але ти скажеш, що Амалія – виняток. Так, вона – виняток і довела це, коли відмовилася йти до Сортіні, цього вже достатньо, щоб виділитися. Але якщо вона ще й не кохає Сортіні, то цього, мабуть, уже забагато навіть для незвичайної дівчини, в таке неможливо повірити. Того пообіддя ми, ясна річ, мало що помічали, але навіть попри всю свою неуважність запідозрили, що Амалія закохана, і це про щось таки свідчить. І якщо тепер подивитися на все це вкупі, то яка різниця між Фрідою та Амалією? Єдина – Амалія відмовилася робити те, що зробила Фріда.