Читаем Житіє Моє полностью

Житіє Моє

Translated by Gadzюbа Translations Версія друга, трішечки поправлена

Ірина Сиромятникова

Самиздат, сетевая литература / Героическая фантастика / Городское фэнтези18+

Житіємоє

Ірина Сиромятникова


Gаdzюbа Translations 2023

 

Передмова перекладача

Цей переклад було зроблено для однієї людини: я захотів, щоби моя старша дитина прочитала цю книжку, а англійська версія мені не сподобалася… Переклав, а тепер, ось, думаю, викласти його в цих ваших інтернетах, може, комусь теж захочеться прочитати українською? Першоджерело я читав у процесі викладення автором на самлібі, тому сформував думку стосовно структури тексту ще давно і не у всьому погоджуюся з тим, як книжку відредагували для друку. Скажімо, замість трьох томів, у мене лише два: студентські часи і після того (Третім томом я вважаю «Ангелів», яких я найближчим часом перекладати не буду, натхнення скінчилося.) Словом, не ображайтеся на деякі структурні розбіжності з оригіналом, це не баґ, це фіча.

Ще – пара слів щодо стилю мови. За моїм твердим переконанням, мова повинна бути жива і навіть, особливо при передачі діалогів (а і монологів), виходити за рамки мови літературної, не боячись скотитися у діалект чи сленг. Що я маю на увазі, це що, якщо у вас претензії до вибору лексики, то адресуйте свої претензії Шереху, він все пояснить! Часом, правда, бувають проблеми з граматикою, всякими випадковими похибками при наборі – часу і ресурсів толком корегувати текст не було, за це щиро перепрошую. Виправлена версія – один раз вичитана автором, та й усе. Якщо вам якась помилка видасться особливо неприємною, прошу, дайте знати в коментах, мо, я прочитаю і поправлю. (А може і не поправлю. Наприклад, я лише на середині книжки помітив, що популярна абревіатура там НЗАМІПС, а не НЗАМПІС… але що з помилкою мені більше сподобалося, то так і залишаю.)

Ну і останнє, стосовно прав на переклад: копілефт Старої Ґадзюби

 

Книга

перша: СТУДЕНТ

I. Острів Короля

1. Чорними магами не стають, ними народжуються – це аксіома.

Глава 1

Ви тільки не подумайте чорні маги – дуже поважні і шановані люди! І забезпечені, до речі. Так вже вийшло що в цьому чудесному світі багато дивних ірраціональних сил, від яких крижаніє душа, і перед якими білі чарівники безпомічні, як діти. Люди хочуть безпеки і люди знають – без чорної магії її не досягнути. Тому справжній чорний маг – вельми високооплачуваний і дефіцитний спеціаліст, адже відношення білих до чорних у більшості повітів – десять, двадцять, а то і тридцять до одного. Такі вже наслідки нерозумної політики минулих років, яка підірвала генетичну спадковість кращої частини нації. Нащадки розкаялися і усвідомили. Тому нині ситуація така: справжній чорний маг – дуже поважана людина, а от всяких любителів і самоучок кантональна поліція ганяє з неземною силою. Що зрозуміло і природньо: якщо в білого недоумка наслідком помилки будуть підгорілі свічки або град замість дощу, то чорний, спартачивши, ризикує викликати справжнє стихійне лихо. Зомбі, вурдалаки, хижі невидимки, незгасні пожежі, епідемія смертного сну – ось лише деякі, далеко не верхні рядки списку. У зв’язку з цим всі чорні маги є військовозобов’язаними і поголовно працюють на державу, а чорну магію сором’язливо іменують бойовою. Профанам у нашому ремеслі не місце!

А тепер поясніть, як у такій обстановці розробляти навички? Я вже мовчу про на тему дрібного підробітку, такого необхідного всякому студентові.

Допустимо, ще на першому курсі я міг собі дозволити підробляти миттям посуду чи подачею їжі у кнайпі, але поступово виявилося, що тратити стільки часу на всяку фігню – розкіш, яку я собі дозволити не можу. Заради жалюгідних пари сотень крон зараз я ризикував погубити своє світле (фігурально кажучи) майбутнє. Мені потрібне було зайняття яке б дозволяло заробляти потрібні суми за кілька годин на тиждень, в іншому випадку мене чекали шість років аскези, посту і самообмеження: ґрант від фонду Роланда Світлого покривав витрати на житло і навчання, а от того утримання, яке висилали мені найдорожчі родичі, у великому місті вистачало лише на хліб і молоко. Можна було, звичайно, позичити на життя під майбутні прибутки у банку Ґуґенцольґерів, як робило багато студентів, але це означало б що добрих років десять після закінчення Редстонського Університету вищої магії я буду належати не собі, а цим горбатим скнарам. Нафіг, нафіг!

Перейти на страницу:

Похожие книги