Житіє Моє

І тут, природньо, став у пригоді мій вроджений талант, моя надзвичайна, виняткова обдарованість в області чорної магії. Ні-ні, викликати всяку капость чи загравати з нежиттю я не збирався, але ж бачити магію мені ніщо не заважало, а дрібні магічні феномени, хай навіть і чорні, вельми вразливі до найбанальніших ритуалів. Я знав міру і ніколи не брався за те, що було мені не під силу, навіть перестраховувався, орієнтуючись переважно лише на спонтанні прокляття: «віслючі вуха», «хвіст невдахи», виселення буйних домовиків – все те, що не несе смертельної загрози, але помітно ускладнює людям життя (в термінах нашого ремесла це називалося «виносити сміття»). Брав я недорого, діло робив якісно, завжди враховував побажання клієнта. Закінчилося все через дурницю. Якийсь профан уявив, що його нікчемні двадцять крон – привід для жахливого шахрайства, і капнув на мене лягавим. Я, бачите, «дзвонив йому по телефону!» Як воно часто буває з обивателями, він був переконаний, що всі маги однакові, а узагальнений образ чарівника ліпив з адепта Світлих Сил. Тому що їх більше! Всі білі маги активно не люблять техніку, адже вона ненатуральна і відторгається природою. Абсолютно серйозно! Вони надають перевагу тому, щоби пертися до клієнта пішки через все місто, ну, або, посилати кур’єра. А от чорні маги прекрасно вживаються з будь-якою машинерією, оскільки неживе, яке рухається – це якраз наш стиль.

В результаті, осатанілі від неробства бійці «нагляду» скрутили мене на точці, на щастя, до того, як я встиг хоч щось зробити. (Звідки їм було знати, щоб перед ділом я ЗАВЖДИ ходжу навколо і ретельно все оглядаю?) В смислі, ніяких доказів у них не було. Судимість поставила би хрест на моїй майбутній кар’єрі, тому мені нічого не залишалося, як прикинутися дурником. Простіше кажучи, я все категорично заперечував.

Не дивлячись на властивий чорним магам буйний норов, мені ще ні разу не доводилося бувати у поліції, тим більше в особливому відділі у справах чарівників. І все-таки мені здавалося, що державний заклад повинен би був виглядати якось інакше. Тобто, не як замарґаний підвал з прикрученими до підлоги меблями і електричною лампочкою на шнурі. Однак помилки не було: всі, хто тут працював, красувалися жетонами з абревіатурою НЗАМПІС. У жодному офіційному папері, наскільки я знав, це наіменування не розшифровувалося, даючи широкий простір для уяви. І чарівники, і обивателі називали цю контору просто «нагляд».

Поки ми йшли коридорами, все виглядало мило і цивільно: інспектори бесідували з відвідувачами, снували туди-сюди кур’єри, клацали друкарські машинки, цвіли у вазонках фікуси. Але потім ми спустилися у підвал і повернули в цю кімнату, а там… Брудна штукатурка з бурими плямами, пощерблені кахлі на бетонній підлозі, тьмяна лампа блимає під стелею, залізний стіл біля дальньої стіни і ніяких стільців. Це місце зберігало рафіновану атмосферу тих часів, коли людей палили на площах, а згадку про спеціалізацію «чорний маг» сприйняли б за дурнуватий жарт. Я відчув себе так, ніби на мене вихлюпнули відро холодної води.

Не гаючи часу, супроводжуючі проштовхнули мене на середину кімнати і прикували до, ланцюга, який звисав звідкись зі стелі. Мамо рідна! Там був справжній залізний ланцюг із зачарованим браслетами. Раніше я такі бачив тільки в кіно. Точно, це кіно… В житті такого просто не буває!

Паскудно заскрипіли двері і з’явився новий персонаж.

Поліцейський, який оце приперся, був звичайною людиною, не магом, але комплекцію мав таку, що від одного його вигляду ставало недобре. «Так ось чому в книжках чарівників зображують миршавцями!» – крутилося в голові.

- Ну шо, хлопáку, будемо колотися? – зловісно посміхнувся син гобліна і паровоза, потираючи волохаті лаби.

Взагалі-то, чорні маги дуже войовничі, але навіть у войовничості чорних магів є якась межа. Словом, від страху я геть забув усе, що збирався казати.

- Я нічого не робив! - Озвучив я свій останній аргумент.

В половині випадків проблеми, через які люди звертаються до магів, мають чисто психологічну природу. Достатньо від душі побалакати з бідолахами і всучити їм ароматичну свічку, як усі їхні біди кудись зникають самі по собі. Недаремно ж половина предметів в університеті не має нічого спільного з чарами! Серед моїх клієнтів не було магів, значить, факт чаклування їм ніяким чином не доказати. От тільки тепер я вже не був впевнений, що хоч комусь тут потрібні докази.

Слідчий гримнув кулаком по столі, і стало ясно, чого це тут стіл – залізний.

- Не вішай мені лапшу! Я таких наскрізь бачу!!

Він загріб мене за груди і підняв над підлогою

- Колися!!!