- Наші доблесні армійські експерти готові протистояти будь-якому ворогові, незалежно від того, чи він прийшов з-за кордону, чи з-за Межі. Якщо знадобиться, вони віддадуть заради перемоги життя, і це не просто красиві слова. Але чи не задумувалися ви, панове, чому бойових магів ніколи (підкреслюю – ніколи!) не використовують в роботі жандармерії проти завідомо слабшого суперника – звичайних людей? Я перепрошую за свою різкість, але напевно що всі присутні знайомі з древнім забобоном про те, що чорний, який спробував крові, перетворюється на звіра. Предки були спостережливими: існують певні психологічні бар’єри, які дозволяють наділеній особливою могутністю людині не конфліктувати з суспільством, і при насиллі, здійсненому над беззахисною жертвою, ці бар’єри руйнуються. Маги підрозділу, який брав участь в битві при Ортау, зараз знаходяться під пильним наглядом емпатів, і результати його невтішні – порушення соціальної мотивації очевидні. А це ще люди, які знищували солдатів, хай і теж нездатних завдати опору! Що буде, якщо армійським експертам доведеться діяти проти беззбройного населення, яке збожеволіло від заклять?
- Хлопцям знесе кебету, - пробурчав Зертак. - Вони стануть некерованими.
Ларкес мовчки кивнув. Йому доводилося бачити знавіснілих від безкарності чаклунів, та хоча би в тому ж І’Са-Оріо-Т.
«Неприємне видовище. Ніяких спроб самоконтролю, ніякого покращення навичок, конструктивного співробітництва. Повна деградація. Словниковий запас, достатній лише для висловлення власних бажань, а за будь-якого незадоволення – файєрбол. Добре хоч живуть такі виродки недовго – чорному Джерелу плювати на амбіції власника.»
Перспектива згоріти в обіймах власної магії, на погляд Ларкеса, була гідною карою за нестриманість.
Пан Міхельсон постукав по столі – йому не подобалося, що дискусія почалася завчасно.
- Ймовірно, містере Олеман, ваша група готова надати рекомендації?
- Так, так, звичайно, - доповідач відкашлявся. - Найвигіднішим з точки зору Інгерніки було би допомогти І’Са-Оріо-Т вирішити свої проблеми на місці, і тим запобігти міграції. Заплатити премію сотні чистильників, які роблять свою роботу, дешевше, ніж займатися ліквідацією наслідків війни. На жаль, влада імперії не бажає прислуховуватися до доводів здорового ґлузду.
«Ще б пак! Це ж рівносильно окупації.»
- Іншим виходом є превентивні рейди на сусідню території, закликані знищити транспортні засоби ворога. Причому, першу операцію слід провести ще до закінчення сезону штормів.
Ідея сподобалася всім. Пан Міхельсон підбадьорююче кивнув.
- Який в такому випадку наш план?
- Перекидати сили до Західного Узбережжя слід почати негайно. Характеристики наших найновіших кораблів дозволять експедиції не залежати від вітру і уникнути головної небезпеки прибережниx вод Са-Оріо – суміші плаваючих водорослів і мушель, скаламучених штормом. Оскільки ціллю атаки стануть не потужні берегові укріплення, а судна, які стоять на рейді (переважно, дерев’яні), для виконання завдання ескадра розділиться на невеликі групи з двох-трьох кораблів. Саму атаку буде здійснено з поєднанням бойової магії і алхімічних засобів: катапульт з бойовими снарядами. За нашими даними, в бухтах східного узбережжя зараз зосереджено до дев’яноста відсотків всіх кораблів імперії водозаміщенням більше тони. Їх знищення дозволить вважати загрозу масової міграції неактуальною
- Але куди дінуться всі ці люди? - печально зітхнула пані Саванті.
«Біла в своєму репертуарі!»
- Залишаться в імперії, - нервово посміхнувся Олеман, - а ми зможемо їм допомогти, якщо їх уряд буде краще йти на контакт.
- Хороший план, - схвалив пан Міхельсон. - Ми готові вислухати його більш детально.
Містер Олеман підбадьорився.
- Для організації регулярних рейдів до берегів імперії найзручнішими є Зовнішні Острови...
І тут доповідач різко замовк, поглянувши на генерала Зертака: бойовий маг сидів прямий, як патик і з дуже блідим обличчям.
- Е-е-е... пане генерал? З вами все добре?
- Він згадав, - ввічливо пояснив Ларкес.
Губи Зертака ворушилися в мовчазній лайці.
- А конкретніше?... - насупився міністр.
- Що на Зовнішніх островах зараз знаходяться півтори тисячі армійських експертів і всього чотири куратори, - сухо посміхнувся координатор північного заходу. - Причому, до кожного гарнізону прикріплено мінімум два парових катери. Вони всю зиму спостерігали за натовпами са-оріотців, що ломляться в Інгерніку. Природня допитливість повинна була змусити їх поговорити з утікачами. Так що про ситуацію з того боку проливу вони вже знають.
- Якщо вони допруть... - прохрипів Зертак.
- ... що за проливом лежить земля, яку ніхто не захищає, спокуса скорше за все виявиться надто великою. Найбільш енергійні вирушать на другий берег за здобиччю, а далі почнеться саме те, що описав нам шановний Олеман, - підсумував Ларкес.
«Просто обивателі побачать одразу готовий результат.»
- Слід негайно заборонити...
- Заборонити чорним? Простіше одразу листівки розповсюдити. Тоді до армійських приєднаються ще й цивільні маги. Власне, процес уже, скорше за все, пішов.