Життя з Алісою поза дзеркалом

Вона тільки позіхнула у відповідь і натягнула на плече ковдру. Така її поведінка ніяк не влаштовувала мене, але що я міг зробити в такому стані, як я був? Та все-таки я вирішив вживати свої руки, як вимагала Аліса. Мені пощастило зняти з ніг черевики, але далі нічого не виходило. Тож, зодягнений, я поліз до ліжка. Але й такий компроміс не подобався Алісі. Вона зіпхала мене колінами на підлогу, де я й проспав до ранку. Можете собі уявити, як на другий день мені боліли кості!

Такі припадки, а вони траплялися майже щоденно, вибивали мене з нормального порядку речей. Я лютився, бігав по вітальні й викрикував. Аліса, не можучи зносити мене, зникала з мешкання. У такому настрої я не усвідомлював, коли вибивала дванадцята година та що я нічого не їв на полуденок. Щойно коли починало сутеніти, я відчував нестерпний голод і йшов до забігайлівки за рогом на віденські шніцелі. Зрозуміло, що я приходив до корчми значно пізніше, ніж звичайно. Шинкарка Ліза, думаючи, що мені притрапилося щось лихе, хвилювалася, переживала, а коли я являвся, вітала мене зі сльозами в очах. Та й мої компаньйони не були щасливі — вони ж чекали на ту першу плящину від полудня.

Та передучора трапилося ще гірше. Пополудні Аліса пішла до міста й повернулася щойно перед шостою годиною. Рознервований, я крокував ціле пополуднє по вітальні й не усвідомлював, яка була година, то й не пішов вчасно до забігайлівки на вечерю. Тепер же час було йти до корчми, а я від полудня не мав нічого в устах. Мене кинуло в подвійний шал ще й те, що вона прийшла вистроєна, мов пава: в новій темно-зеленій плюшевій суконці і в туфлях з крокодилячої шкіри. Вона не тільки занедбувала мене, а й розтрачала мої гроші! Ми сварилися з нею понад годину. Щойно коли надворі зовсім стемніло, я опам'ятався й побіг до корчми. Співчуваючи своїм компаньйонам, та й собі, я того вечора купив четверту пляшку.

Коли повернувся пізно додому, я ще якось спромігся відімкнути двері, але переступити поріг мені вже не пощастило. Я повалився на підлогу й залементував:

— Алісо, Алісочко! Поможи мені!

1 що, ви думаєте, та курва зробила? Викопнула мене на коридор і замкнула зсередини двері. Це мене раптово отверезило. Я не хотів гримати в двері й улаштовувати видовище для сусідів. Я також маю свою гордість! Натомість, щоб допекти Алісі, я пішов до Гільди.

Гільда була висока тридцятирічна молодичка, яка мала тонкий стан, пропорційно оформлені стегна й сідниці та (дякувати Богу!) досить помітні груди. Її чорна коса сягала до сідниць, а карі очі вивершували красу її грецького обличчя. Гільда вважалася красунею в містечку. Я мав деякі застереження щодо цього (вона була трішки захуда для мене), але в загальному вона мені подобалася. Гільда стала славною й загальновідомою завдяки тому, що приймала на ніч мужчин. Я не назвав би її дім готелем, бо в неї було лише одно солідне ліжко, але оплата за нічліг була заздалегідь встановлена і включена у «список послуг», який висів на дверях.

Я не раз уже заходив до Гільди в тяжкі хвилини життя. Тож вона точно знала «протокол»: відразу роздягнула мене й повела до ванни. Я був безмежно вдячний їй за це, бо за цілу ніч поневірянь у корчмі й на брудному коридорі в мене просякнуло багато неприємних запахів, і треба було вимочувати їх з тіла і вивітрювати з одягу, що Гільда й робила. Підозрюю, що в цьому ритуалі Гільда брала до уваги й свої гігієнічні звички: вона любила приємні запахи парфумів і чистоту. Коли я достатньо вимочився, Гільда витерла мене шорстким рушником і повела до ліжка.

Я шанував Гільду за те, що вона дуже тонко відчувала спроможності й неспроможності своїх мужчин. Тож у ліжку вона дозволила мені відразу заснути, а взялася до мене щойно перед полуднем, коли я нарешті пробудився.

Гільда була темпераментна жінка. Коли розпалювалася, то їй не було стриму. Не було також меж Гільдиній винахідливості: вона спершу кинулася верхи на мене, тоді потягнула мене на себе, відтак

лягла животом униз, і я був зобов'язаний брати її задок. Вона мала ще вибагливіші й вишуканіші прийоми, але мені соромно говорити про них. Я кожної миті дякував Богу, що, після доброго сну, міг вдоволяти Гільдині вимога.

Гільдине тіло було ніжне й приємне на дотик. Всі лінії тіла були ідеально виведені, всі заокруглення були пругкі і втримані у відповідних малого формату формах, а плоский живіт дозволяв візуальні подорожування в нижніх смугах… Правда, я любив більші, м'якші й розлізліші форми в жінок. Але, будучи філософом, я прийняв настанову, що треба любуватися всякою красою. Особливо, коли нема вибору.

Ми кохалися в ліжку ціле пополуднє. Нарешті Гільда наситилася і змилосердилася наді мною. Вискочила з ліжка, прийняла ванну й почала варити вечерю. Приготувала своє «спеціаліте» — налисники з м'ясом у грибному соусі. Наївшися досхочу, я поцілував Гільду в уста й пішов до корчми.