Зустрiч з тиранозавром

- Якщо покажеш слiди, не обдурю.

- Так, - урочисто промовив негр, - Квалi проведе експедицiя i покаже слiди великих звiрiв.

Через тиждень ми були в Бумба. Я доручив Вуффу i Джонсону навантажити на пароплав спiйманих нами рiдкiсних тварин, яких ми вiдправляли в зоологiчнi сади мiстера Леслi Бейза, а сам сiв у лiтак i через кiлька годин був у Леопольдвiлi.

Стурбованi обличчя конголезцiв, вибите скло у вiтринах магазинiв, велика кiлькiсть патрулiв - усе свiдчило про недавнi заворушення в мiстi. В порту панувало нервове пожвавлення. Чимало бельгiйцiв вiдправляли свої сiм'ї на батькiвщину…

Я зняв номер у Гранд-отелi. Кiлька днiв пiшло на оформлення справ, зв'язаних з експедицiєю. Потiм я засiв у центральнiй науковiй бiблiотецi, щоб переглянути новi палеонтологiчнi журнали. В одному з них була надрукована замiтка вiдомого росiйського палеонтолога, що недавно повернувся з Ефiопiї. В горах Сiбу вiн виявив на плитi пiсковику верхньотретинного вiку загадковi слiди, залишенi, на його думку, великим ящером. Спираючись на рiзнi матерiали, в тому числi й на ефiопський фольклор, вчений висловлював припущення, що в недослiджених районах Центральної Африки великi ящери могли зберегтися до наших днiв.

Я вийшов з бiблiотеки i пiшов центральним бульваром, не звертаючи уваги на рясний дощ. Раптом мене зупинив невисокий кремезний чоловiк у прозорому плащi з сiрого пластикату. На мене здивовано дивилися знайомi сiрi очi.

- Турський?.. Збишек!.. Ти звiдки тут узявся?

Чоловiк вiдкинув капюшон, i я впiзнав його. Це був iнженер Марiан Барщак з Варшави.

Влiтку 1939 року ми обидва були призванi в один полк. Вiн прийняв на себе перший удар гiтлерiвцiв. Пiсля розгрому полку ми з Марiаном горами дiстались до румунського кордону. Навеснi 1940 року ми опинилися в Марселi. Мене запросили для проведення геологiчних дослiджень у верхiв'ях Нiлу, а Марiан поїхав у Лондон, щоб вступити у польську армiю, що формувалась там…

Ми обнялися i почоломкались. Через кiлька хвилин ми вже сидiли за столиком ресторану в Гранд-отелi.

- Ти що тепер робиш? - спитав Барщак.

- А ти?

- Служив у Вiйську польському. Зараз працюю консулом у Конакрi. Сюди прибув у вiдрядження. А ти чому досi не на батькiвщинi?

- Рiднi загинули пiд час окупацiї. Я залишився сам… Хотiлося закiнчити роботи… Так минули роки…

- Ти завiв нову сiм'ю?

- Нi… Ось закiнчу цю подорож i неодмiнно повернуся додому, в нашу Варшаву…

Коли ми прощалися, Марiан поцiкавився, де працювала моя експедицiя. Дiзнавшись, що я недавно прилетiв з Екваторiальнеi провiнцiї, вiн зрадiв.

- Само провiдiння послало тебе. Менi доручили вияснити долю одного чеського кiнооператора. Хлопець майже рiк тому приїхав у Конго i зник. Вiн мав зняти кiлькасот метрiв плiвки для кiнохронiки. Та йому захотiлося екзотики, i вiн вирушив у Екваторiальну провiнцiю. Його бачили в Бумба з одним мисливцем, а потiм вiн як у воду впав. Мiсцевi властi почали розслiдування, але зараз у них надто багато турбот. Земля горить у них пiд ногами… Так от, чи не чув ти про цього кiнооператора? Його звади Мирослав Грдичка.

- Нi… не чув. А як звали мисливця?

- Здається, Рiчардс.

Я пiдстрибнув на стiльцi.

- Рiчардс?

- Ти знаєш його?

- Так… Власне, нi… Але знаю, що мiсяцiв п'ять тому його розiрвав лев.

- Про загибель мисливця i я чув, - замислено сказав Барщак. - Але з Грдичкою їх бачили значно ранiше… Ти повернешся в Бумба?

- Ще до закiнчення перiоду дощiв. I зразу виїду на пiвнiч, в недослiдженi райони Екваторiальної провiнцiї.

- Спробуй навести довiдки… Людину з кiноапаратом не могли не помiтити.

- Обiцяю, друже. З певних мiркувань доля цього кiнооператора мене дуже зацiкавила. Як тiльки узнаю що-небудь, вiдразу ж повiдомлю…

Тiєї ночi я довго не мiг заснути. Розмова з Барщаком знову сколихнула думки, якi не давали менi спокою останнi тижнi. Рiчардса бачили з кiнооператором. Можливо, вони подорожували разом. Потiм Рiчардс послав знiмок тиранозавра мiстеру Бейзу, а кiнооператор зник. А Рiчардс не вмiв фотографувати… I були ще якiсь два туземцi, яких затоптав бiлий носорог. I розтерзаний бiлий носорог є на знiмку… I с ще негр Квалi, який обiцяв показати слiди великих звiрiв. Цi звiрi можуть виявитися динозаврами. Росiйський палеонтолог пише, що вони могли зберегтися…

Негр Квалi хоче одержати карабiн. Цiкаво, навiщо йому карабiн?.. А Рiчардс не вмiв фотографувати…

У кiмнатi було жарко. Я перевертався з боку на бiк i заснув тiльки на свiтанку.

I ось ми знову в зеленому океанi джунглiв. Повiльно рухається колона машин. Їдемо вузькими стежками, прокладеними в непрохiдних хащах, iнодi прорубуючись крiзь зарослi. До болю хочеться вибратись iз зеленого полону, побачити синє небо над головою, вiдчути на обличчi подих вiтру! Але джунглi безмежнi.

Десь на пiвднi в зеленому коридорi джунглiв тече багатоводна Конго, на пiвночi несе води її притока Убангi. Але… ми робимо в день сорок-п'ятдесят кiлометрiв, а зелений океан розкинувся на тисячi кiлометрiв навколо.