a9iqnian

She stumbled to the side, leaving behind the remains of the dead Feynor smeared inside the cratered wall, as she felt the steel dig deeper and deeper. Dull explosions rent the air as she healed the damage. New tissue formed over the needles that exploded moments later, ripping through what she’d just recovered. The mage was focused on her alone, standing only ten meters away as more and more needles of black steel formed around him.

Вона спіткнулася вбік, залишивши після себе останки мертвої Фейнор, розмазаної всередині стіни з кратерами, відчуваючи, як сталь копає все глибше і глибше. Глухі вибухи роздирають повітря, коли вона загоює пошкодження. Над голками утворилася нова тканина, яка вибухнула через кілька хвилин, розірвавши те, що вона щойно відновила. Маг був зосереджений лише на ній, стоячи всього за десять метрів від нього, коли навколо нього утворювалося все більше і більше голок чорної сталі.

A group of explosions ripped through her lungs, heart, and other organs as she blinked away. A huge chunk of mana left her as her body returned to normal, ashen armor forming on top as she locked eyes with the mage.

Група вибухів розірвала її легені, серце та інші органи, коли вона кліпала очима. Величезний шматок мани покинув її, коли її тіло повернулося до нормального стану, попелясті обладунки утворилися зверху, коли вона заплющила очі на мага.

A massive shock wave made them both turn toward the others. Bones and corpses exploded in purple light as both Catelyn and the scythe warrior raced through the debris to avoid the death magic.

Потужна ударна хвиля змусила їх обох розвернутися до інших. Кістки та трупи вибухали фіолетовим світлом, коли Кейтелін і воїн-коса мчали крізь уламки, щоб уникнути магії смерті.

The sounds stopped a moment later, purple and orange flames littering what remained of the hall as water dripped down from above. Ilea swallowed hard as she saw the claw warrior standing before Maro, shining talons thrust deep into the necromancer’s stomach.

За мить звуки припинилися, фіолетове та помаранчеве полум'я засмічувало те, що залишилося від залу, а вода капала зверху. Ілея важко проковтнула, коли побачила воїна-кігтя, що стояв перед Маро, блискучими кігтями, встромленими глибоко в живіт некроманта.

A sudden flare of purple fire pushed the Feynor back a little, bones forming around Maro as a roar filled the cavern. The hair on the back of Ilea’s neck stood up as she dashed off to the side, dodging the steel needles whizzing after her.

Раптовий спалах фіолетового вогню відкинув Фейнора трохи назад, кістки утворилися навколо Маро, коли гуркіт наповнив печеру. Волосся на потилиці Ілеї стало дибки, коли вона кинулася вбік, ухиляючись від сталевих голок, що свистіли за нею.

Ilea reached the mage before she felt the attack coming, her ash pierced by the spikes that extended from his armor with lightning speed. Even as her back was shredded by the needles, her ashen limbs started smashing into his armor.

Ілея досягла мага ще до того, як відчула, що наближається атака, її попіл пронизаний шипами, які блискавично виходили з його броні. Навіть коли її спина була пошматована голками, її попеляста кінцівка почала врізатися в його броню.

You should have blinked, she thought with a savage grin, pumping destructive mana into him, his arms holding hers as they struggled against each other, ash against metal. His armor and projectiles against her limbs and walls of ash.

Треба було моргнути, подумала вона з лютою посмішкою, вливаючи в нього руйнівну ману, тримаючи її за руки, коли вони боролися одна з одною, попіл об метал. Його обладунки та снаряди об її кінцівки та стіни з попелу.

Neither relented, both meditating to recover mana. Whenever his steel was pierced, it reformed and closed up again just as her own ashen armor recovered. The only difference was that his actual wounds didn’t heal as quickly.

Жоден з них не змирився, обидва медитували, щоб відновити ману. Щоразу, коли його сталь пробивалася, вона відновлювалася і знову закривалася, як тільки відновлювалися її власні попелясті обладунки. Єдина відмінність полягала в тому, що його справжні рани не загоїлися так швидко.

They stayed entangled for half a minute, his spikes ripping into her defenses, digging into her ash before explosions ripped more and more from it. Her back had opened up already, tissue ripped out and recovering time and time again.

Вони залишалися заплутаними протягом півхвилини, його шипи розривалися в її захисті, впиваючись у її попіл, перш ніж вибухи вирвали з нього все більше і більше. Її спина вже відкрилася, тканина вирвалася і відновлювалася знову і знову.

When she finally slammed her ash through the steel covering his head, she cut into one of his eyes before releasing Heart of Cinder, burning much of his steel away and melting part of his face. He stumbled back.