Агенція "Локвуд і К°". Сходи, що кричать

Він намагався поводитися спокійно, та роздратовані нотки в голосі виказували його. Спочатку я не зрозуміла, до чого тут ці нотки. А ось Локвуд чудово зрозумів — від його безжурного настрою не залишилося й сліду. Він уже хотів щось відповісти, аж тут утрутився Джордж.

— Я теж дещо чув про тебе, Квілле, — сказав він. — Якось ти послав підлітка — самого — до катакомб у Саутворку, а сам тим часом чекав біля входу на «підкріплення». І що сталося з тим хлопчиною, Квілле? Чи його досі не знайшли?

Кіпс насупився:

— Хто про це розповів тобі? Усе було зовсім не так...

— А отой клієнт, якого торкнувся привид? Через те, що твої агенти залишили в його смітнику кістку?

Юнак почервонів:

— Звичайна помилка! Вони кинули її не туди, куди треба...

— До того ж, як мені відомо, в тебе найвищий рівень смертності з усіх керівників «Фіттес».

— Ну...

— Не найкращий послужний список, еге ж?

Запала мовчанка.

— До речі, в тебе штани розстебнулися, — додав Джордж.

Кіпс поглянув униз і переконався в невтішній правді. Його обличчя зачервонілося. Він хутко застебнув штани, вхопився за руків’я рапіри й ступив уперед. Джордж не поворухнувся, лише кивнув у бік таблички «ДОДЕРЖУЙТЕСЬ ТИШІ», що висіла на стіні.

Квілл Кіпс глибоко зітхнув, пригладив волосся і всміхнувся.

— Шкода, що я не можу заткнути твою свинячу пельку просто зараз, Кабінсе, — мовив він. — Настане час, і я це зроблю.

— Гаразд,— відповів Джордж. — А тим часом, може, повправляєшся на супротивниках свого зросту? Скажімо, на мишах чи кротах?

Кіпс щось мугикнув крізь зуби. Він кинувся вперед, у руці блиснула рапіра...

Щось майнуло перед моїми очима. Клинок брязнув об клинок. Локвуд ворухнувся ледь помітно, та його рапіра простяглась у напрямку Кіпсової й міцно притиснула його зброю до підлоги.

— Якщо вже хапаєшся за рапіру, Квілле, — зауважив Локвуд, — то спочатку навчися користуватися нею.

Кіпс не відповів. На його шиї пульсувала вена. Було видно, як під м’яким сірим рукавом його куртки напружилася рука: він намагався визволити свою рапіру, проте Локвуд без особливих зусиль не давав йому цього зробити. І клинки, і їхні власники не ворушились. Ми з Джорджем і двоє агентів «Фіттес» аж заклякли й зачаровано дивилися на них. Довкола лунало тільки тихе бурмотіння читачів.

— Ти так довго не втримаєш мене, — промовив нарешті Кіпс.

— І справді, — погодився Локвуд. Він крутнув рукою, вивернув зап’ясток — рапіра Квілла Кіпса вискочила з його пальців і встромилась у стелю.

— Чудово, — зауважила я.

Локвуд з усмішкою почепив свою рапіру на пояс і сів за стіл, залишивши Кіпса розлючено дихати в ніс. За мить юнак підстрибнув, сподіваючись ухопитися за руків’я рапіри, та помилився на кілька дюймів — і підстрибнув ще раз.

— Ще трошки вище, Квілле, — підбадьорливо мовив Локвуд. — У тебе майже вийшло.

Нарешті Кіпс упіймав руків’я — і сперся об стіл, щоб витягти клинок. Його агенти мовчали. Хлопчина посміхався, обличчя дівчати немовби скам’яніло.

— Ти заплатиш за це, Локвуде, — просичав Кіпс, витягаючи рапіру. — Присягаюсь, ти ще пошкодуєш за цим. Усі знають, що ДЕПРІК скоро закриє твій заклад, але цього мені замало. Я знайду спосіб змусити тебе страждати по-справжньому. І тебе, й твоїх придуркуватих друзів. Білле, Кейт, ходімо!

Він обернувся — і разом зі своїми лакизами подався геть. Немов погано тренований танцювальний ансамбль, вони водночас рушили до ліфта.

— Уже тоді, коли я з ним працював, він викидав отакі коники, — зауважив Джордж. — Йому б підлатати нерви... Як ти вважаєш, Локвуде?

Проте Локвуд знову закопався в папери, стиснувши губи в сувору лінію.

— До роботи, — пробурмотів він. — У нас замало часу.

* * *

Менше ніж за хвилину після вимушеної перерви Локвудові пощастило. Він переможно присвиснув, розгорнувши перед собою газету. Ось вона, Аннабел Ворд! Інша фотографія, але те саме знайоме біляве волосся й блискучі зуби. Цього разу на ній було щось на кшталт бальної сукні; її портрет прикрашав першу сторінку «Ричмондського Оглядача» сорокадев’ятирічної давнини.

ЕННІ ВОРД:

ПІДОЗРЮЮТЬ КОЛИШНЬОГО КОХАНЦЯ

У справі Аннабел (Енні) Ворд, тутешньої жительки, що зникла майже два тижні тому, з’явився новий поворот. Минулого вечора поліція заарештувала одного з її колишніх коханців.

Пан Г’юго Блейк, 22 роки, відомий азартний гравець і світська особа, нині перебуває під вартою в управлінні поліції на Бау-стрит. Офіційного звинувачення йому ще не висунуто.

Поліція повідомляє, що пан Блейк вечеряв разом з панною Ворд у нічному клубі «Галоп» у суботу 21 червня — тієї ночі, коли вона зникла. На повторному допиті він засвідчив, що залишив клуб відразу після панни Ворд, і зізнався, що відвіз її додому. Згідно з поліційними джерелами, ця пара була разом кілька місяців, проте закохані поволі охололи одне до одного. Стосунки Блейка з панною Ворд породили чимало чуток у світських колах. Під його впливом вона відмовилась від перспективної акторської кар’єри, хоча ще нещодавно шукала для себе нові ролі в к