Читаем Анексія: Острів Крим. Хроніки «гібридной війни» полностью

Як повідомляє сайт ruposters.ru, уже о 7:20 «великий десантний корабель (ВДК) Балтійського флоту РФ пр. 775 «Калининград», бортовий номер 102, який належить 71-й бригаді десантних кораблів БФ МВФ РФ, пройшов протоку Босфор (Туреччина) у напрямку Чорного моря. Відразу ж за ним слідував великий десантний корабель БФ МВФ РФ пр. 775 «Минск», бортовий номер 127 із невеликим інтервалом у 20 хвилин, о 7:40. Цей корабель також належить 71-й бригаді десантних кораблів БФ МВФ РФ. Це достовірна інформація, отримана з турецьких камер відеоспостереження, розташованих уздовж берегової лінії протоки Босфор»18.

У цей день керівник фракції «Справедливая Россия» у Держдумі РФ Сєргєй Міронов зробив відверто «дивну» заяву, що явно свідчила про спланованість подій у Криму: «Усім громадянам України, які бажають стати громадянами Росії, ми повинні дати можливість у спрощеній формі протягом шести місяців стати громадянами Росії»19.

Позицію Путіна та його подальші кроки можна простежити, уважно слухаючи його «спікерів» — наприклад, одіозну ЛДПР на чолі з не менш одіозним Жиріновскім чи «піхотинця»20 Путіна — Рамзана Кадирова.

Того дня ЛДПР разом із партією «Родіна» заявили про відправлення в Крим «братнього десанту» та оголосили про набір добровольців, які ближчим часом можуть бути відправлені в Україну для захисту російськомовного населення й підтримки легітимної влади. «Два депутати фракції ЛДПР сьогодні виїхали в Крим і Харків, щоби на місці оцінити ситуацію, зустрітися з представниками діючої легітимної влади, обговорити з ними необхідність подібного «десанту»21, — повідомляє сайт ridus.ru.

Глава Чеченської Республіки Рамзан Кадиров написав у Twitter, що готовий їхати до Криму: «Їдемо з Просвірніним на «поїзді дружби» підтримувати росіян у Криму»22.

Російська влада діяла доволі активно в цей день, при міжнародному комітеті Ради Федерації була створена Комісія з моніторингу ситуації в Україні.

Тоді ж, 26 лютого, сталася сутичка проукраїнських і проросійських груп кримчан під стінами Верховної Ради Криму та було зірвано екстрену сесію цього парламенту щодо обговорення політичної ситуації в регіоні.

Олександр Янковський згадує події цього дня: «А потім було

26 лютого. І був великий мітинг перед будівлею Верховної Ради АР Крим. Тисячі кримчан, які вийшли на площу, щоби не дати депутатам проголосувати за сепаратистські постанови. Там було багато кримських татар, але були й українці і росіяни -усі, хто підтримував європейський шлях розвитку України».

Серед проукраїнських груп були кримські татари (за даними ТСН23 та «Дзеркала тижня»24, їх було близько 10 тисяч, iPress.ua25 повідомив про 13 тисяч), ультрас «Таврії», активісти «Євромайдан-Крим». З іншого боку будівлі ВРК зібралися кілька сотень російських націоналістів під триколорами (ТСН26), після чого до них підвезли ще кілька автобусів «тітушок». Зі слів Джемілєва: «Сьогодні до Верховної Ради АР Крим прибуло близько 3 тисяч проросійськи налаштованих жителів Криму, зокрема козаків, молодчиків і 5 автобусів тренованих хлопців із Севастополя»27.

О 8-й годині група проросійських мітингарів заблокувала вхід до будівлі ВРК та вивісила над нею російський триколор. За даними порталу lb.ua, вони вимагали «повернути Конституцію Криму 1992 року, за якою півострів був практично незалежною державою; попросити Росію про допомогу кримчанам; оголосити референдум про український або російський статус Криму»28.

О 8:36 прес-секретар Меджлісу Лейла Муслімова повідомила «Комментарии»29, що 26 лютого об 11-й годині кримські татари проведуть свій мітинг під стінами ВРК. За її словами, таке рішення прийняте 25 лютого на засіданні Меджлісу кримськотатарського народу.

Перейти на страницу:

Похожие книги

Афганская война. Боевые операции
Афганская война. Боевые операции

В последних числах декабря 1979 г. ограниченный контингент Вооруженных Сил СССР вступил на территорию Афганистана «…в целях оказания интернациональной помощи дружественному афганскому народу, а также создания благоприятных условий для воспрещения возможных афганских акций со стороны сопредельных государств». Эта преследовавшая довольно смутные цели и спланированная на непродолжительное время военная акция на практике для советского народа вылилась в кровопролитную войну, которая продолжалась девять лет один месяц и восемнадцать дней, забрала жизни и здоровье около 55 тыс. советских людей, но так и не принесла благословившим ее правителям желанной победы.

Валентин Александрович Рунов

Военная документалистика и аналитика / История / Военная документалистика / Образование и наука / Документальное
Брежневская партия. Советская держава в 1964-1985 годах
Брежневская партия. Советская держава в 1964-1985 годах

Данная книга известного историка Е. Ю. Спицына, посвященная 20-летней брежневской эпохе, стала долгожданным продолжением двух его прежних работ — «Осень патриарха» и «Хрущевская слякоть». Хорошо известно, что во всей историографии, да и в широком общественном сознании, закрепилось несколько названий этой эпохи, в том числе предельно лживый штамп «брежневский застой», рожденный архитекторами и прорабами горбачевской перестройки. Разоблачению этого и многих других штампов, баек и мифов, связанных как с фигурой самого Л. И. Брежнева, так и со многими явлениями и событиями того времени, и посвящена данная книга. Перед вами плод многолетних трудов автора, где на основе анализа огромного фактического материала, почерпнутого из самых разных архивов, многочисленных мемуаров и научной литературы, он представил свой строго научный взгляд на эту славную страницу нашей советской истории, которая у многих соотечественников до сих пор ассоциируется с лучшими годами их жизни.

Евгений Юрьевич Спицын

История / Образование и наука