Читаем Анексія: Острів Крим. Хроніки «гібридной війни» полностью

Олег Комуняр, голова ГО «Клуб уболівальників Таврія» був у самому епіцентрі подій: «Про мітинг під Верховною Радою Криму важко було не дізнатися. Тим більше що проросійськи налаштовані сили анонсували його за кілька днів. На цю акцію зібралося кілька десятків ультрас. Можливо, більше. Але я б не сказав, що ці хлопці себе проявили якось по-особливому. Мабуть, так само, як й інші учасники акції. В основному там активність проявляли представники кримськотатарського народу. Звичайно, не обійшлося без конфліктів. Коли наші хлопці прийшли під Верховну Раду з червоно-чорним прапором, це викликало обурення серед кримськотатарських активістів. Вони нас обізвали провокаторами й наполегливо попросили прибрати стяг».

Нардеп, а пізніше заступник глави Адміністрації Президента Андрій Сенченко згадує мітинг 26 лютого: «У мене був певний мандат на проведення розмов. Я ж спеціально прилітав на той проблемний мітинг 26 лютого. Я спочатку зустрівся з Могильовим, який підтвердив, що він виконає будь-які команди Києва, у тому числі написати заяву. Тільки, сказав, узгодьте там усе. Після цього я зустрічався з особовим складом кримського «Беркута» протягом двох годин. Намагався їх до тями привести. Потім розмовляв з особовим складом територіального командування Внутрішніх військ. Вірніше, із самим командуванням: там одних полковників був повний зал. Ще з представником Президента України в Криму. Після цього — з Константиновим. Він був у дикому стані: руки тремтять, погляд божевільний. Навколо його кабінету вже було достатньо молодих людей тридцяти — сорока років, явно «спецслужбівської» зовнішності. Змістовної розмови з Константиновим не вийшло. Також я намагався виступити, коли вони спробували зібрати сесію. У них не було кворуму, я зайшов до зали, попросив слова. Почалися викрутаси з боку Константинова, але я вийшов і виступив без включеного мікрофону. І попередив їх про наслідки їхніх фокусів».

Як писала «15 минут»30, між двома групами розпочалися сутички, кримські татари намагалися відібрати російський «триколор». Лідер Меджлісу Рефат Чубаров пішов на переговори до спікера Володимира Константинова, щоби умовити його не проводити сесію. Міліція стояла лише біля входу до ВР АРК і жодним чином не розбороняла дві протестні групи, чим, очевидно, зумисно провокувала силовий конфлікт. На мітинг прийшли також воїни-афганці — за їхніми словами, для охорони порядку.

Перейти на страницу:

Похожие книги

Афганская война. Боевые операции
Афганская война. Боевые операции

В последних числах декабря 1979 г. ограниченный контингент Вооруженных Сил СССР вступил на территорию Афганистана «…в целях оказания интернациональной помощи дружественному афганскому народу, а также создания благоприятных условий для воспрещения возможных афганских акций со стороны сопредельных государств». Эта преследовавшая довольно смутные цели и спланированная на непродолжительное время военная акция на практике для советского народа вылилась в кровопролитную войну, которая продолжалась девять лет один месяц и восемнадцать дней, забрала жизни и здоровье около 55 тыс. советских людей, но так и не принесла благословившим ее правителям желанной победы.

Валентин Александрович Рунов

Военная документалистика и аналитика / История / Военная документалистика / Образование и наука / Документальное
Брежневская партия. Советская держава в 1964-1985 годах
Брежневская партия. Советская держава в 1964-1985 годах

Данная книга известного историка Е. Ю. Спицына, посвященная 20-летней брежневской эпохе, стала долгожданным продолжением двух его прежних работ — «Осень патриарха» и «Хрущевская слякоть». Хорошо известно, что во всей историографии, да и в широком общественном сознании, закрепилось несколько названий этой эпохи, в том числе предельно лживый штамп «брежневский застой», рожденный архитекторами и прорабами горбачевской перестройки. Разоблачению этого и многих других штампов, баек и мифов, связанных как с фигурой самого Л. И. Брежнева, так и со многими явлениями и событиями того времени, и посвящена данная книга. Перед вами плод многолетних трудов автора, где на основе анализа огромного фактического материала, почерпнутого из самых разных архивов, многочисленных мемуаров и научной литературы, он представил свой строго научный взгляд на эту славную страницу нашей советской истории, которая у многих соотечественников до сих пор ассоциируется с лучшими годами их жизни.

Евгений Юрьевич Спицын

История / Образование и наука