Читаем Анексія: Острів Крим. Хроніки «гібридной війни» полностью

3. Вимагає від держав-гарантів відповідно до Будапештського меморандуму підтримати здійснення Радою Безпеки Організації Об'єднаних Націй моніторингу ситуації в окремих регіонах України, зокрема в Автономній Республіці Крим, як такої, що може становити загрозу міжнародному миру та безпеці. У разі її ескалації вимагає від держав-гарантів домагатися негайних дій з боку Ради Безпеки ООН з метою надання допомоги Україні як державі — учасниці Договору про нерозповсюдження ядерної зброї, що не володіє ядерною зброєю, у тому числі з урахуванням попереднього розгляду цього питання, за результатами якого була прийнята заява Голови Ради Безпеки ООН від 20 липня 1993 року»111.

Як повідомляла цього дня «Українська правда», жоден із народних депутатів, обраний від Криму та Севастополя, не підтримав постанову ВР із закликом до Росії припинити зазіхання на державний суверенітет України. І це не дивно, адже з усіх них 11 були представниками Партії регіонів, і тільки один, Вадим Новинський, формально був «незалежним». Постанову про засудження дій Росії не підтримали регіонали:

Віталіна Дзоз112 (виборчий округ (в/о) №1, АРК), Лев Миримський113 (в/о №2), Олена Нетецька114 (в/о №3), Олег Парасків115 (в/о №4), Валентина Лю-тікова116 (в/о №5), Юлія Льовочкіна117 (в/о №6), Сергій Брайко118 (в/о №7), Борис Дейч119 (в/о №8), Олександр Нечаєв120 (в/о №9), Григорій Груба121 (в/о №10), Вадим Колесніченко122, (в/о №225, Севастополь) та Вадим Новинський123 (в/о №224, Севастополь).

Паралельно із засіданням ВР України своє засідання провела й Верховна Рада АРК, де затвердила членів Ради міністрів, «запросивши» до адмін-будівлі — нібито для свого захисту — озброєних людей.

Голова «Русской общины» Криму Сергій Цеков заявив: «Озброєні люди, які прийшли у Верховну Раду Криму й знаходяться в будівлі, — це кримські структури, скривджені українською владою. Вони прийшли на запрошення кримських депутатів і знаходитимуться тут стільки, скільки ми попросимо. <...> Ситуація напружена, проходить формування уряду. Ми повинні затвердити його дуже швидко, і зараз проходять консультації у фракціях. <...> Ми не проносимо з собою мобільні телефони, щоби нас не могли прослухати»124.

Після засідання ВРК Сергій Аксьонов дав інтерв'ю російському виданню «РИА Новости»: «Досягнута домовленість про те, що Російська Федерація виділить фінансову допомогу Україні для Автономної Республіки Крим. Упевнений, що за підтримки наших братніх сусідів ми зможемо подолати цю складну ситуацію»125.

Уранці в. о. міністра закордонних справ України Андрій Дещиця звернувся до керівників РФ з ініціативою двосторонніх переговорів: «Дипломати звернулися до РФ про проведення консультацій на рівні МЗС, дипломати звернулися з проханням про телефонну розмову на рівні прем'єр-міністрів та на рівні міністрів закордонних справ. Поки що від російської сторони ми відповіді не отримали. <...> Ми очікуємо на цю відповідь, і ми готові також підняти питання про те, що, якщо не в двосторонньому форматі, у нас є інші механізми — проведення консультацій в рамках існуючого Будапештського меморандуму, який передбачає проведення консультацій країн — гарантів територіальної цілісності України: США, Великої Британії, Росії та України»126.

МЗС Росії пояснило свою відмову непричетністю РФ до цих подій: «Російська сторона розглядає події, що відбуваються в Автономній Республіці Крим, як наслідок внутрішньополітичних процесів, що відбуваються останнім часом в Україні, і в цьому контексті не бачить необхідності в проведенні пропонованих українською стороною невідкладних двосторонніх консультацій»127.

Згодом Андрій Дещиця повідомив про подальші плани українських дипломатів: «Ситуація в Криму настільки напружена, що ми, імовірно, попросимо Раду Безпеки ООН розглянути це питання. Я написав листа нашому представникові при ООН, щоби він звернувся до Ради Безпеки з проханням включити до порядку денного це питання»128.

Прес-служба Чорноморського флоту Росії в притаманній їй манері продовжувала дезінформувати щодо подій на півострові: «Жодні підрозділи Чорноморського флоту в район Бельбека не висувалися, і тим паче ніякої участі в його блокуванні вони не брали. З огляду на нестабільну обстановку, що складається навколо місць дислокації частин Чорноморського флоту в Криму, а також місць компактного проживання військовослужбовців і членів їхніх сімей, дійсно посилено їхню охорону підрозділами антитерору зі складу Чорноморського флоту»129.

Незважаючи на ці заяви РФ, «невідомі» військові (у викладі «Інтер-факс-Україна» з посиланням на джерела у військових колах130) оточили загін морської охорони Держприкордонслужби України в Балаклаві.

Перейти на страницу:

Похожие книги

Афганская война. Боевые операции
Афганская война. Боевые операции

В последних числах декабря 1979 г. ограниченный контингент Вооруженных Сил СССР вступил на территорию Афганистана «…в целях оказания интернациональной помощи дружественному афганскому народу, а также создания благоприятных условий для воспрещения возможных афганских акций со стороны сопредельных государств». Эта преследовавшая довольно смутные цели и спланированная на непродолжительное время военная акция на практике для советского народа вылилась в кровопролитную войну, которая продолжалась девять лет один месяц и восемнадцать дней, забрала жизни и здоровье около 55 тыс. советских людей, но так и не принесла благословившим ее правителям желанной победы.

Валентин Александрович Рунов

Военная документалистика и аналитика / История / Военная документалистика / Образование и наука / Документальное
Брежневская партия. Советская держава в 1964-1985 годах
Брежневская партия. Советская держава в 1964-1985 годах

Данная книга известного историка Е. Ю. Спицына, посвященная 20-летней брежневской эпохе, стала долгожданным продолжением двух его прежних работ — «Осень патриарха» и «Хрущевская слякоть». Хорошо известно, что во всей историографии, да и в широком общественном сознании, закрепилось несколько названий этой эпохи, в том числе предельно лживый штамп «брежневский застой», рожденный архитекторами и прорабами горбачевской перестройки. Разоблачению этого и многих других штампов, баек и мифов, связанных как с фигурой самого Л. И. Брежнева, так и со многими явлениями и событиями того времени, и посвящена данная книга. Перед вами плод многолетних трудов автора, где на основе анализа огромного фактического материала, почерпнутого из самых разных архивов, многочисленных мемуаров и научной литературы, он представил свой строго научный взгляд на эту славную страницу нашей советской истории, которая у многих соотечественников до сих пор ассоциируется с лучшими годами их жизни.

Евгений Юрьевич Спицын

История / Образование и наука