Читаем Безлюдні острови 14-16 полностью

Другий раз він побачив це вбрання на картині Давида "Коронація Наполеона". Капрал купив кольорову репродукцію, повісив на стіну і, затамувавши подих, дивився на неї. Імператор стояв на сходах вівтаря в соборі Паризької Богоматері. Поруч із ними – світські та церковні сановники. Його дружина Жозефіна впала на коліна перед імператором. Наполеон накладав їй на голову корону.


Жан-Огюст-Домінік Енгр. Наполеон на імператорському троні. 1806


Жак-Луї Давид, Коронація Наполеона (фрагмент)


Чорношкірий капрал Бокасса згадав про прізвисько "маленький капрал", яке солдати дали Бонапарту під час італійської кампанії. Він також був маленьким капралом. І він сказав собі: Бокасса теж буде чудовий! Бокасса доконає великих справ і зробиться героєм! Прийде день, коли Бокасса стане ще більшим за Бокасу!

Наполеону було двадцять чотири роки, коли він став генералом. За двадцять чотири роки служби в армії Бокасса дослужився до звання капітана. У 1965 році він влаштував державний переворот на своїй батьківщині та призначив себе довічним президентом Центральноафриканської Республіки, та ще й маршалом, "щоб врятувати свою країну". Саме так він і сказав.

Через дванадцять років чорношкірий президент Бокасса перетворив республіку на Центральноафриканську імперію, одну з двадцяти найбідніших країн світу. Були голод, злидні, відчай і чорношкірий імператор, перевдягнений в Наполеона. "Не можна творити історію без жертв", сказав Бокасса. Саме так він і сказав.

Звідкись здалеку почали долинати глухі стуки тамтамів...

"Хоох. Серкі, Монафікі, Могунда, Курра".

"Хоох. Ібліс".


Днем, коли Бокасса зробився навіть більшим за Бокассу, був день ​​його коронації. Трон Наполеона здався йому замалим. Його трон важив дві тонни, був заввишки з одноповерховий будинок і мав форму орла з розмахом крил 4,5 метри, зліплених з 900 позолочених пір'їн. Коронаційна мантія Наполеона здалася йому малою. Його мантія була довгою, мов дорога крізь пустелю, вишита золотими бджолами, зірками та мільйоном діамантів. Повітряним мостом з Парижа привезли офіціантів, оркестр, тонни квітів і феєрверків, шампанського і віскі. Французькі кравці пошили п'ять тисяч наполеонівських костюмів для гвардійців, камергерів, кучерів, конюших і слуг. Французькі фірми надали кінську збрую та екіпаж за наполеонівським зразком. Призначені для екіпажу сиві коні, привезені з Нормандії, хрипіли в екваторіальній спеці.


Бокасса в коронаційному одязі


4 грудня 1977 року папський делегат відслужив коронаційну месу в соборі Паризької Богоматері в Бангі. Інтронізація відбулася на стадіоні. Імператор Бокасса I сам коронувався, як Бонапарт. Після того він поклав царську діадему на свою дружину, яка стояла перед ним на колінах. Все було як на картині Давіда і коштувало 30 мільйонів доларів. У ХХ столітті ніхто, крім нього, не робив копію жодної картини за таку ціну. "Не можна творити історію без жертв".

Корону Бокасси увінчала діадема у формі серця вагою 138 карат. Одягнувши її, він сказав: "Хочу, щоб майбутнє мого народу сяяло, як цей камінь". Саме так він і сказав.

Коронація була економічною могилою для держави. Люди голодували, страждали і криком просили про допомогу. По натовпу демонстрантів били з мінометів. Духи чорношкірих нещасних сказали: досить! Загриміли "барабани, які говорять", що нібито були окроплені жертовною кров’ю. "Добрі духи, захистіть мене від там-тама без серця", - моляться люди хауса, але Бокасса цієї молитви не знав. Він сам не мав серця. У 1979 році його скинули. Потім з'ясувалося, що він особисто брав участь у розправі над сотнею темношкірих учнів, які першими відмовилися купувати шкільну форму. Цю форму виготовляла фабрика, яка належала імператору. Ні в кого в Центральноафриканській імперії не було на неї грошей. Дітей забили кийками.

"Хоох. Серкі, Монафікі, Могунда, Курра".

"Хоох. Ібліс".


Перейти на страницу:

Похожие книги

Основание Рима
Основание Рима

Настоящая книга является существенной переработкой первого издания. Она продолжает книгу авторов «Царь Славян», в которой была вычислена датировка Рождества Христова 1152 годом н. э. и реконструированы события XII века. В данной книге реконструируются последующие события конца XII–XIII века. Книга очень важна для понимания истории в целом. Обнаруженная ранее авторами тесная связь между историей христианства и историей Руси еще более углубляется. Оказывается, русская история тесно переплеталась с историей Крестовых Походов и «античной» Троянской войны. Становятся понятными утверждения русских историков XVII века (например, князя М.М. Щербатова), что русские участвовали в «античных» событиях эпохи Троянской войны.Рассказывается, в частности, о знаменитых героях древней истории, живших, как оказывается, в XII–XIII веках н. э. Великий князь Святослав. Великая княгиня Ольга. «Античный» Ахиллес — герой Троянской войны. Апостол Павел, имеющий, как оказалось, прямое отношение к Крестовым Походам XII–XIII веков. Герои германо-скандинавского эпоса — Зигфрид и валькирия Брюнхильда. Бог Один, Нибелунги. «Античный» Эней, основывающий Римское царство, и его потомки — Ромул и Рем. Варяг Рюрик, он же Эней, призванный княжить на Русь, и основавший Российское царство. Авторы объясняют знаменитую легенду о призвании Варягов.Книга рассчитана на широкие круги читателей, интересующихся новой хронологией и восстановлением правильной истории.

Анатолий Тимофеевич Фоменко , Глеб Владимирович Носовский

Публицистика / Альтернативные науки и научные теории / История / Образование и наука / Документальное
100 знаменитых чудес света
100 знаменитых чудес света

Еще во времена античности появилось описание семи древних сооружений: египетских пирамид; «висячих садов» Семирамиды; храма Артемиды в Эфесе; статуи Зевса Олимпийского; Мавзолея в Галикарнасе; Колосса на острове Родос и маяка на острове Форос, — которые и были названы чудесами света. Время шло, менялись взгляды и вкусы людей, и уже другие сооружения причислялись к чудесам света: «падающая башня» в Пизе, Кельнский собор и многие другие. Даже в ХIХ, ХХ и ХХI веке список продолжал расширяться: теперь чудесами света называют Суэцкий и Панамский каналы, Эйфелеву башню, здание Сиднейской оперы и туннель под Ла-Маншем. О 100 самых знаменитых чудесах света мы и расскажем читателю.

Анна Эдуардовна Ермановская

Документальная литература / История / Прочая документальная литература / Образование и наука / Документальное