Читаем Безлюдні острови 17-21 полностью

ВАЛЬДЕМАР ЛИСЯК

БЕЗЛЮДНІ ОСТРОВИ

Видавництво: Krajowa Agencja Wydawnicza, Kraków, ©1987

Переклав: Марченко Володимир Борисович, 2024

ОСТРІВ 17

ТАДЖ-МАХАЛ (ІНДІЯ)

СІЛЬВІЯ ПЛАТ

ТАДЖ-МАХАЛ

"Смерть чарувала і вабила нас, як лампочка притягує до себе міль.

Ми висмоктали цю тему до останньої краплі (…) Ми з Сільвією

часто, дуже часто і дуже детально обговорювали наші перші

самогубства. Ми детально про це говорили, детально аналізували

та їли незліченну кількість безкоштовних картопляних пластівців.

Самогубство, зрештою, є протилежністю поезії (…)

Сильвія дуже докладно розповідала про своє перше самогубство (…)

Пізніше мені розповіли, що нібито Сильвія з ранньої юності мала

намір стати видатною особистістю чи принаймні відомою

письменницею…"

(Подруга Сільвії Плат, американська поетеса Енн Секстон[1], у

"Мистецтві Сільвії Плат", переклад Міри Міхаловської).

"Сільвія будувала свій апокаліпсис до останнього ранку. Протягом

зими, найсуворішої з 1813 року, вона писала з четвертої години

ранку, часто при свічках і за полярних температур. Її знайшли

мертвою в лондонській квартирі вранці 11 лютого 1963 року.

Смертельним виявилося отруєння газом. Зазвичай буває так, що

самогубство підвищує інтерес до творця. Тепер критики пишуть

про поетесу: нова Медея американської лірики, їй схильні відводити

рівне місце з Кітсом — таких почесних порівнянь не бракує. Вони

грішать перебільшенням. Сільвія Плат не створювала великих

віршів.

(Міхал Спрусінський у нарисі про Сільвію Плат, яка померла у

віці 29 років, "Література в світі", № 7, 1982 р.).

Я народилася 27 жовтня 1932 року

в Бостоні (штат Массачусетс) під час дощу.

Це була одна з тих неприємних пір року,

коли доводилося одягати теплі труси і розправляти над головами

крила кажана.

В жилах моєї матері текла кров австрійських іммігрантів

і нормальність, якої в мені немає.

Мій батько чудово розбирався в житті бджіл, але він помер,

коли мені було вісім.

Я ніколи йому цього не пробачу.

Він приїхав до Сполучених Штатів з польського містечка, говорячи,

що його рід був німецьким.

Не знаю, якої я крові і до якого народу повинна

приписати власну душу.

З яким ландшафтом я повинна ототожнювати себе на Землі,

на яку були накладені абстрактні схеми

релігій, міфологій та кордонів, що розділяють людей?

Колись я хотіла бути пінгвіном, тому що вони елегантні

і їм не загрожує нежить від переохолодження.

Пізніше жаліла, що я не таємнича єврейка,

аристократка жінок, прониклива і вільна від гріха,

який є долею інших.

І тепер я хочу бути лише дружиною Шаха Джахана,

тому що Шах-Джахан означає: Король світу, і тому,

щоб його серце розірвалося після моєї смерті,

перетворившись на Тадж-Махал (Палац коронованої),

де під глибокою тінню купола сплять два надгробних камені,

а на моєму: символ дощечки для письма,

а на його: символ писарського стилусу.

О Господи, такою хочу бути!, хоч знаю, що мене поховають у землі,

а не в мавзолеї, за який сама б зійшла на палаюче багаття свого чоловіка,

мов індійська вдова "саті".

Тадж-Махал



Я не вибирала час свого народження, і так краще,

бо принаймні провина падає на провидіння,

чию примху виконав батько в безвольному тілі матері.

Я розсудлива: зневажаючи своїм часом,

я зовсім не прагну до іншого.

Сумую лише за іншими людьми, предметами та місцями, а іноді

ще за дзеркалом, у якому я буду ладною інакше.

Людині властиво вважати нашу реальність гіршою за минуле,

від тих "добрих старих часів", коли шлюби були тривалими,

війни лицарськими, машини надійними, а робітники працювали

Перейти на страницу:

Похожие книги

Эра Меркурия
Эра Меркурия

«Современная эра - еврейская эра, а двадцатый век - еврейский век», утверждает автор. Книга известного историка, профессора Калифорнийского университета в Беркли Юрия Слёзкина объясняет причины поразительного успеха и уникальной уязвимости евреев в современном мире; рассматривает марксизм и фрейдизм как попытки решения еврейского вопроса; анализирует превращение геноцида евреев во всемирный символ абсолютного зла; прослеживает историю еврейской революции в недрах революции русской и описывает три паломничества, последовавших за распадом российской черты оседлости и олицетворяющих три пути развития современного общества: в Соединенные Штаты, оплот бескомпромиссного либерализма; в Палестину, Землю Обетованную радикального национализма; в города СССР, свободные и от либерализма, и от племенной исключительности. Значительная часть книги посвящена советскому выбору - выбору, который начался с наибольшего успеха и обернулся наибольшим разочарованием.Эксцентричная книга, которая приводит в восхищение и порой в сладостную ярость... Почти на каждой странице — поразительные факты и интерпретации... Книга Слёзкина — одна из самых оригинальных и интеллектуально провоцирующих книг о еврейской культуре за многие годы.Publishers WeeklyНайти бесстрашную, оригинальную, крупномасштабную историческую работу в наш век узкой специализации - не просто замечательное событие. Это почти сенсация. Именно такова книга профессора Калифорнийского университета в Беркли Юрия Слёзкина...Los Angeles TimesВажная, провоцирующая и блестящая книга... Она поражает невероятной эрудицией, литературным изяществом и, самое главное, большими идеями.The Jewish Journal (Los Angeles)

Юрий Львович Слёзкин

Культурология