Чарiвна круговерть (на украинском языке)

- А я не стану їх рятувати й розвозити по домiвках лiки, - додала Швидка Допомога.

- Це добр-ре! - прогарчав Громобiй. - Дуже добр-р-ре.

- Я бiльше не служитиму людям! - заверещав громiздкий та незграбний Фургон з написом на борту: "Булки". - Краще я сам поїм булочки, тiстечка, макiвники, торти. Вони такi смачнi, м'якi, солодкi, завжди так чудово пахнуть...

I вiн апетитно заплямкав, переступаючи з колеса на колесо.

- А я вип'ю усе молоко! - заявив жовтий Молоковоз.

Дiти завмерли.

- Чуєш, що вони кажуть? - сплеснула руками Варя.

- Чую, - похмуро кинув Малько-Ванько.

- Що ж їстиме моя бабуся? I мама, i тато...

- А мої тато й мама? А братик Вiктор? Вiн по три окрайцi з варенням вiдразу вминає, зрозумiла?

Варя заголосила:

- Вони кашлятимуть...

- I нездужатимуть, - додав Малько-Ванько. - Адже Швидка Допомога вiдмовилась їм допомагати.

- Треба щось робити! - Варя стукнула кулачком по бильцю. - Треба рятувати жителiв мiста!

- А як?

Вони подивилися вниз. До землi було так далеко, що дiти злякано вiдсахнулись.

А тим часом автомобiлi кружляли в танцi, наспiвуючи врiзнобiй якусь скрипучу пiсню.

- Що ж нам робити? - знову забiдкалась Варя.

I тут вони почули чийсь тоненький голосок:

- Егей! Ей там, на вежi!

Вони обернулись. Поруч, на самому краєчку залiзного даху багатоповерхового будинку, хиталася знайома смугаста фiгурка в блискучому шоломi набакир.

- Рукастик-Смугастик?!

ПАСТКА

Рукастик-Смугастик розмахував руками й гукав:

- Стрибайте, швидше стрибайте сюди!

Малько-Ванько знову подивився вниз.

Ой леле! Яка височiнь! Зiрвешся - кiсток не визбираєш.

- Стрибайте! - волав Рукастик-Смугастик. - не бiйтеся!

Майданчик тихо погойдувався у повiтрi. Вiн то наближався до краю даху, то вiддалявся.

Малько-Ванько поставив ногу на обнiжок поручня.

- Куди ти? Впадеш! - схопила його за руку Варя.

- Вiдчепись! - її переляк нiби додав йому смiливостi.

Вiн стрибнув.

- А-ах!- Варя затулила обличчя руками. Й тут же пролунав радiсний вигук:

- А я вже на даху! Ур-ра!

Малько-Ванько радiсно пританцьовував i махав Варi руками:

- Стрибай i ти! Це зовсiм не страшно!

- Нi, нi, - вiдсахнулася вона. - Страшно!

Варя тiльки хитала головою i вiдступала вiд поручнiв.

- Не можу, - жалiбно проквилила вона.

- Ех ти! - кинув зневажливо Малько-Ванько. - А хто ж буде рятувати бабусю? I маму, i тата?

Варя здригнулася. Бабуся така старенька, слабенька... Весь час п'є лiки. Як вона тепер буде?..

Невидима сила несподiвано вiдiрвала Варю вiд поручнiв, пiдняла вгору...

- Па-а-адаю! - в розпачi скрикнула вона i ковзнула по краю даху. Нога зависла в порожнечi...

Та друзi пiдхопили дiвчину i витягнули на дах.

- Боляче! - схлипнула вона. - Колiно здерла...

- Не бiда, - утiшав її Малько-Ванько. - Ти й так щодня колiна обдираєш...

- Тiкаймо! - поквапив їх Рукастик-Смугастик. - За мною!

Вони побiгли до горищного вiкна. Покрiвля гуркотiла пiд ногами.

- Оточуйте будинок! - почулися вигуки з площi. - Стережiть пiд'їзди!

Рукастик-Смугастик вiдчинив вiконце й засвiтив прив'язаного до пояса лiхтарика.

- Обережнiше, - приказував вiн. - Стрибайте, тут невисоко.

Друзi стрибнули вслiд за ним i почали злякано озиратися. Над головами у них перехрещувалися почорнiлi дерев'янi бантини, по кутках невиразно бiлiло павутиння. На однiй з них висiв донизу головою Кажан. Вiн заворушився, блимкнув червонястими очицями й проспiвав:

- Вештаються тут... дрiмлюги. Нема вiд них спокою.

Розправив крила й неквапливо полетiв у темряву.

З горища вони спустилися на сходи i побiгли униз.

Але запiзнились. Бiля пiд'їзду вже нетерпляче гурчали машини, лунали вигуки:

- Пильнуйте їх! Не спускайте фар з дверей!

Рукастик-Смугастик сiв на сходинку й зiтхнув:

- Почекаємо трохи. Посидимо тут, нехай вгамуються.

- А потiм? - з тривогою спитала Варя.

- Потiм щось придумаємо.

Дiти сiли один бiля одного. Рукастик-Смугастик усе похитував головою i задумливо повторював:

- Ну й ну! Знавець-Моргунець ув'язнений у Триколiрному замку... Ай-ай-ай!

Варя поцiкавилась:

- А хто такий Знавець-Моргунець?

- Це могутнiй полководець! - вiдповiв Рукастик-Смугастик. - Вiн надзвичайно добрий i справедливий. Гнiв його страшний тiльки тим, хто не хоче дотримуватися непорушного Закону Вулиць i Дорiг у країнi Чарiвна Круговерть.

- Що за Чарiвна Круговерть? - перебив Малько-Ванько. - Це ж наше мiсто!

- Для вас це, може, й мiсто, - вiдповiв Рукастик-Смугастик, - а для нас, дружинникiв Знавця-Моргунця, це країна Чарiвна Круговерть. На її вулицях повно-повнiсiнько колiс - i всi вони шалено крутяться, створюючи одну величезну круговерть. Колись, кажуть, не було дружини Знавця-Моргунця i були велика плутанина й безладдя, колеса котились навсебiч - тодi країна називалася Безнадiйна Круговерть. Та прийшов цей чарiвник з своїми вiдданими дружинниками, i вони вказали кожному колесу мiсце i напрям руху, визначили, куди i як крутитися, з якою швидкiстю...

Малько-Ванько згадав, що вигукували машини там, на околицi, й сказав:

- Дружки-Кружки!