Дата Туташхіа

Значно складніше, коли кримінальний багаж злочинця має певну октаву методів злочину, а може, навіть кілька октав. У такому разі не лишається іншого виходу, як вважати за почерк злочинця саме той широкий діапазон, і тоді лише аналогія допоможе зазирнути в таємницю його психіки. Та аналогії цього типу, на жаль, нечисленні. Отже, психіко-кримінальний тип такого злочинця є феноменом, а на шляху його виявлення й арешту здіймаються такі самі перешкоди, які постають перед бактеріологами на шляху відкриття невідомого мікроба., Для подолання цих перешкод криміналісти використовують різноманітні методи. Сам я часто вдавався до методу двійника, тобто вивчав людей, які — за зібраними даними — схожі з розшукуваною особою (але не з її злочином) рисами свого характеру. Спостерігати за ними, вивчати їх було досить легко, бо при цьому можливі особисті контакти. У такий спосіб я неодноразово одержував відповідь на запитання щонайпершої ваги: хто такий злочинець і що він собою являє. Коли цю відповідь знайдено, можна вважати, що особу розшукуваного встановлено.

Мені доводиться повторити дещо із сказаного раніше. В досьє Дати Туташхіа за багато років перебування його в абрагах набралася ціла клавіатура злочинів і засобів їх вчинення. Тут не могло бути й мови про те, щоб вивести одну характерну особливість, якою позначені всі його злочини, а ще важче було встановити, який з-поміж злочинів учинив Туташхіа, а який — інші. Отже, психічні особливості Дати Туташхіа залишалися незбагненними, а без цього потрапити нам до рук абраг міг лише через зовсім несподіваний випадок.

Людина, позбавлена можливості скористатися якимсь засобом для здійснення своєї мети, схожа на каліку, котра, скажімо, однорука і всі свої невдачі пояснює саме цим: якби я не однорука, я могла б наздогнати зайця! Саме в такому становищі перебував я протягом кількох років, поки зовсім несподівано не виявилося, що мій підлеглий Мушні Зарандіа виховувався разом з Датою Туташхіа в одній сім’ї, в одних умовах, вони жили разом багато років і, значить, мали між собою багато спільного.

Хоч це й суперечить професії жандарма, але, беручись до вивчення особи, яка нас цікавила, я виходив передусім із свого першого враження від неї, а не з висновків, одержаних внаслідок аналізу фактів. Я завжди віддавав перевагу особистим достойностям людини в усіх аспектах її діяльності. Не робив я винятку й для себе, завжди беручи до уваги свої власні достойності. Те, що враження, яке справила на мене людина під час першої зустрічі,— я з певністю можу сказати про це,— ніколи мене не підводило і що здатність ця ніколи мені не зраджувала, я вважаю за велику перевагу свого чуття. Цим чуттям я скористався й тепер, не взявши до уваги аналізу фактів, зібраних іншими, як того вимагала наша звичайна практика, а давши волю своїй інтуїції. Я склав повний список злочинів, що їх приписували Даті Туташхіа, звернувся до того образу позитивної особистості Мушні Зарандіа, який вималювався в моїй уяві під час першої зустрічі з ним і, скоряючись лише своїй інтуїції, викреслив із свого списку ті злочини, вчинення яких моє відчуття не могло пов’язати з Мушні Зарандіа, котрий заміняв мені Дату Туташхіа. Прочитавши після цього свій список, я був вражений, бо виявив, що симпатизую Даті Туташхіа, тобто співчуваю кримінальному злочинцеві, який багато років завдавав стільки неприємностей нашому відомству, а отже, і мені самому. Так чи так, метод методом, а переді мною лежав список злочинів абрага Туташхіа, які в цьому досліді я мав узяти за основу для дальшого дослідження. Я кажу «в цьому досліді», оскільки той самий метод включає в себе й інший дослід, якого не можна забувати: я мав зважати і на негативні риси особистості Мушні Зарандіа і діяти відповідно до них. Та поки що ми займемося змістом першого досліду.