Диригент

— Можливо, він належить до винищувачів, але вбивці сімей, які жадають влади й контролю, у дитинстві часто зазнавали страшного насильства — фізичного, емоційного й здебільшого сексуального. Чинячи злочини, вони зазвичай мучать своїх жертв, завдаючи їм тих самих страждань, крізь які їм довелося пройти в минулому. Якщо вбивця обирає якусь сім’ю тому, що вона нагадує його власну, він має ототожнювати себе з кимось із її членів. У більшості задокументованих випадків він зберігає життя цієї людини і, навіть якщо втрачає над собою контроль, вбиває її лише в разі потреби й за жодних обставин не піддає тортурам. Над іншими він залюбки знущається і згодом не приховує ран, слідів наруги чи приниження. Ба більше, його мета — продемонструвати їх. Йому хочеться, аби весь світ побачив, якого болю йому завдали, і відчув глибину його страждань.

Джонсон погодився.

— Я вважаю такий підхід цікавим. Не виключено, що ми стикнулися з іншим типом убивці. Він стратив усіх членів цих родин, приховав рани на тілах і ні над ким не знущався з особливою люттю.

Поставився до всіх однаково.

Амая кивнула й повела далі:

— Якщо він виділяє когось з-поміж родичів, так це батька, чию зброю застосовує в усіх випадках. Інших відмінностей немає. Я не схильна відносити його до винищувачів, хоча на перший погляд може видатися, що подібність існує. Це «біблійний вбивця», який карає жертв за їхні гріхи, що спокутуються смертю. І наразі ми знаємо, що він молиться за них.

— Сумніваюсь, що це якось пов’язано з його мотивами. Може, він молиться, бо шкодує про свій вчинок. Інші його характеристики чудово узгоджуються з профілем винищувача. Ми всі згодні з цим, — безапеляційно оголосив Емерсон.

Амая помітила, що Такер трохи нахилила голову вбік. Емерсон не міг похвалитися такою кількістю згодних із ним агентів, як йому уявлялося.

— Ефект хибного консенсусу, — роздратовано буркнула Амая.

— На що ви натякаєте? — запитав Емерсон, не приховуючи образи.

Амая вдихнула повітря і зачекала кілька секунд. Ситуація ставала сміхотворною. Звісно, ніхто не мав полегшувати їй завдання, але вона не думала, що ці люди вимагатимуть від неї згоди лише тому, що вони є розумними агентами ФБР. Дівчина ретельно добирала слова, формулюючи відповідь:

— Під час розробки профілю вбивці необхідно зберігати пильність, аби не допустити ефекту хибного консенсусу. Значно легше шукати теорії і докази, які підтверджують наші думки, уникаючи тих, що суперечать нашим переконанням. Те саме стосується консенсусу і схильності вважати, що теорія, якої ми дотримуємось, є більш ґрунтовною лише тому, що набула поширення або стала популярнішою серед оточення, хоча ми точно не знаємо, хто ж усі ці особи, які «так думають». Це помилка, до якої підштовхує нас мозок, коли ми лінимося міркувати глибше. Той факт, що багато людей зійшлися на думці стосовно чогось, іноді означає, що всі ці люди помиляються.

Емерсон опустив погляд, виплеснувши свою ненависть на підлогу. Почулося розчароване зітхання Джонсона.

Дюпре злегка насупив брови й скривив губи, спостерігаючи за нею. Було очевидно, що її промова йому також не подобалась. Амая зрозуміла, що вони сприймали її як звичайну вискочку, що непоштиво ставилася до них. Проте вона була не однією з кадеток ФБР, а середньостатистичною поліціянткою. Так, Амая Саласар працювала в маленькому відділку, але заслуговувала на ту саму повагу, що й вони, бо знала, як її здобути. Вона спробувала виконати завдання, попри те, була цілком певна, що бракує інформації. Втім, зараз їй було байдуже до всіх і до всього. За її спиною почулося тихе шарудіння. Озирнувшись, вона побачила, що Дюпре відповів ствердним кивком на жест чоловіка, що сидів позаду.

— Продовжуйте, — звелів він.

Вона кивнула на знак згоди. Якщо вони все ж таки хотіли вислухати її, не варто було виявляти надмірну неповагу.

— Той факт, що він молиться за своїх жертв, вирізняє його з-поміж інших убивць, і ця відмінність змінює все. Ми ще не знаємо, якого значення він надає своїм молитвам і чи відіграє цей ритуал вирішальну роль, але таку версію не можна відкидати. Слід провести більш глибоке розслідування, оскільки наш об’єкт не відповідає профілю винищувача. І я підозрюю, що ви теж так вважаєте, — мовила вона до Дюпре.

Дюпре звів брову.

— Справді? Ви робите здогадки про мої припущення... На чому ж ґрунтуються ваші підозри?

— Ви невипадково присвятили вашу вчорашню лекцію вбивцям, які приховують свої злочини, видаючи їх за щось інше.

Дюпре мовчав, гортаючи туди-сюди сторінки тоненького звіту, продивляючись кольорові нотатки. Нарешті згорнув його й глянув на Амаю:

— Лишилися дві нотатки. Розробляючи віктимологічний профіль, ви пишете: «Ідентичний акторський ансамбль». Хіба це не узгоджується з думкою нашої групи? Якщо йдеться про винищувача родин, він потребує саме такого «акторського складу». Кожен із членів родини грає роль його родича, уособлює його близьких, аби він мав змогу помститися їм.

Амая заперечно хитнула головою.