Драматичні твори

Керенський. Уряд не прийме ваших пропозицій.

Гоц. Без підтримки наших партій ви будете безсилі. Ви мусите негайно пообіцяти народу... Головне — пообіцяти, розумієте...

Керенський. Досить. Ми відступати не будемо. Все. (Пішов у робочий кабінет.)

Д а н. Що ж робити?

Гоц. Він не розуміє, що* ми на краю безодні.

Д а н. Треба зараз же почати таємні переговори з Троць-ким, Каменевим, Зінов’євим і, друге, постаратися відтягнути з’їзд Рад...

Д а н і Гоц вийшли.

Входить Керенський, натискує кнопку. Входять два ад’ютанти.

Керенський. Запишіть. Таємно. Викликати в моє особисте розпорядження другу Петергофську школу прапорщиків і Оранієнбаумську та Михайлівську гарматні школи. Далі — гвардійську артилерію з Павловська, школу прапорщиків з Північного фронту і привести в бойову готовність жіночий батальйон смерті. Командування цими частинами я покладаю на вас, поручику. (Показує на 1-го ад'ютанта.) Цей пронира Дан правду каже — в гарнізоні більше розкладених полків, ніж вірних нам.

1-й ад’ютант. Я безконечно щасливий, дякую...

Керенський. Запишіть — закрити газету «Робочий путь», ні... не закрити, а розгромити редакцію, щоб каменя на камені не залишилось.

2-й ад’ютант. Єсть!

Керенський. А де передайте в ставку. (Сідає, пише.) Погасіть верхнє світло, воно різке, в мене болять очі...

2-й ад’ютант гасить світло, залишається тільки на столі одна лампа під

абажуром.

1-й ад’ютант. Ви б відпочили, Олександре Федоровичу. Учора зовсім не спали, а зараз так пізно.

Керенський. Я кінчаю... Зараз відпочинемо, мої ад’ютанти... Ну, от і все. (Подає.) Знову в бій, мої друзі, знову вся Росія, Європа буде стежити у лихоманці за кожним моїм рухом...

1 -й а д’ ю т а н т. Як колись за Наполеоном Бонапартом ^2б. Керенський. О, йому було легше.

У вікно ввірвався сильний промінь прожектора і впав на лице ад’ютанта.

Що з вами, ви позеленіли, як... мертвяк...

Блиснув другий промінь прожектора.

1-й ад’ютант. Пробачте, ви теж попали в промінь «Аврори», і лице ваше теж позеленіло, як у...

Керенський (кинувся до вікна, рвонув штору, хотів закрити і обірвав її зовсім, б'ють прожектори йому в лице, повернувся, іде, тримає штору в руках, кричить). Штаб... викличте штаб! Чому «Аврора» й досі тут?

1-й ад’ютант взяв трубку телефону, викликає штаб.

Бігають прожектори по кімнаті.

(Застиг з шторою в руках і розгублено, механічно повертає голову за ними.) Що відповів штаб?

1-й ад’ютант. Зараз.

Керенський. Швидше... швидше... (істерично)

швидше...

Вдарили прожектори знову йому в лице.

А... (Застогнав, підняв штору перед собою.)

1-й а д’ ю т а н т. «Аврора» не вийде...

Керенський. Що?.. (Іде, штора тягнеться за ним.) Що ви сказали?