Драматичні твори

Адмірал. Без мене він не може, як смерть за мною ходить... Ну, нічого. Цей наказ — це слабкість їх.. Вони відчувають, бояться. Але їх пісня скінчена! Моряки почнуть рватися на берег, а ви, боцмане, мусите поговорити зараз же з ними так, щоб рознесли комітет! Ідіть і починайте.

Кобза. Єсть! (Вийшов.)

Адмірал. Кноріс!

Мічман. Єсть!

Адмірал. Негайно наших офіцерів у салон.

Мічман. Єсть! (Вийшов.)

Входить Корн.

Корн. Можна?

Адмірал. Я вас викликав годину тому. Ви завжди спізнюєтесь, лейтенанте.

Корн. Мене затримала аварія на міноносці.

Адмірал. Що сталось?

Корн. Відламалась лопасть у гвинта.

Адмірал. Ви скоро загубите мінні апарати. (Залився сміхом разом з командиром флагмана.) Скажіть, чому ви не виконуєте весь час у поході моїх наказів? Чому не стежили за світлофором?

Входять офіцери.

Корн. Коли б я робив такі повороти, то або я протаранив би міноносець «Стремительный», або він мене. Таких наказів світлофора я виконувати не міг.

Адмірал (різко). Це накази не світлофора, а контр-адмірала Гранатова. Ви мусите виконувати мої накази, а коли не вмієте вести міноносець, то подайте рапорт мені і вступайте в комітет.

Корн. Коли будуть ще такі накази в поході, адмірале, тоді я подам рапорт... (Велика пауза.) Тільки не вам, а комітету. (Повернувся і вийшов.)

Один з офіцерів (услід). Парвеню.

Адмірал. Офіцери! Не для наказу викликав я вас. Настала відповідальна хвилина. Честь офіцера російського його величності флоту наказує вам боронити її, взявши зброю до рук, або животіти серед бруду, чекати, як слухняне ягня, на ніж варвара. За кілька хвилин боцман Кобза дасть сигнал. Хто хоче разом зі мною подивитись гордо в очі смерті?.. Хто піде зі мною наверх?..

Офіцери. За святу Русь!

— Смерть вандалам!

— Усі підемо!

Чути шум, музику духового оркестру.

Адмірал. Починається.

Шум сильнішає.

Кобза веде комендорів.

Командир флагмана. Приготуйтесь!

Шум сильніше.

Адмірал. Зараз буде сигнал, і тоді...

Чути крик: «Ура, ура!»

Офіцери виймають револьвери. Швидко входять в салон Г айдай, Стрижень, комітетники, Оксана, юнга. За ними один у цивільному. Чути ззаду крик моряків: «Аврора!» Привіт! Ура»

Гайдай. Адмірале! До нас прибув дорогий гість. (Показує.) Балтієць!

Адмірал. «Аврора»...

Балтієць. Через фронти Каледіна ^|4, Центральної ради я пробився і приніс вам привіт від крейсера, що перший дав залп по Зимовому ^,0. Чорному морю шле привіт червона Балтика.

Г айдай (до офіцерів). Ура балтійцю!

Офіцери подивилися на адмірала, той помалу віддав честь.

Офіцери (кричать). Ура... Ура...

Адмірал. Ми раді вітати дорогого гостя... (Пауза.) Але, пробачте: чим ви доведете, що ви є представник Балтики?

Г айдай. Як?