Джаббервокк (оригинал и 50 переводов)

Під дервом діодід.

Та раптом – цвист! оглушний цвист!

Кругом погонь вашить,

В тримучім лісі никне лист –

Курзу-Верзу телить!

Він раз мечем! він два штричем,

Аж кервиться торва!

І барбаризнула з плечей

Сміюцька долова!

«Ти вбив грозу Курзу-Верзу?

Ти, слинку, чудодець!

О лавний день! Стрибай пісень,

Тодімо у ханець!»

Був смажень, і швимкі яски

Спіралили в кружві,

І марамульки йшли в псашки,

Як трулі долові.

Переклад Марії Коливай (2004)

БОРМОГЛУП

Блищалось, слизі лабузьки

На хвиді кружали й спірли,

Дражнилки всі були дзузьки,

І миги застрімли.

«Не знайся з Бормоглупом, син!

Щелепи — бряк, когтяки — кряк!

Пташина Джуджуб — зась, і ще –

Сварлимий Бандохряк!»

Він в руку взяв вихрятель-меч

І довго ворога шукав,

Спочив під деревом Там-Там,

Там думу провтикав.

А поки він стояв-куняв,

Вже Бормоглуп — вогонь в очах –

Зі свистом лісом проганяв,

Бормочучи в кущах.

Раз-два, раз-два. І знов, і знов

Вихрятель-меч захрумотів.

Балду він зніс, в руках поніс, -

Стрибав і хихотів.

«То вбитий хижий Бормоглуп?

О, йди до мене, сяйний син!

Це знаний день! Дзелінь-Дзелень!»

Сміявсь він без зупин.

Блищалось, слизі лабузьки

На хвиді кружали й спірли,

Дражнилки всі були дзузьки,

І миги застрімли.

Переклад Інни Коваль (2004)

БУРМОЗВІЙ

Шов печір. Яштпорки слибкі

В трамичці дзигали якраз

Свистали свердлов'ї бідкі

І звинки мрюкали весь час.

«Бійсь Бурмозвія, сину мій –

Рвуть кігті, щелепи кліщать –

І страхожись його обійм,

Що все на світі вщент трощать».

У руку воїн меч стрий взяв:

Здавна шукав врага собі,

І попід теревом устав

З думками про майбутній бій.

Німчазно свій тягар він ніс,

А Бурмозвій з вогнем в очах

Зі свистом пролітав крізь ліс

І мимрив, туркотів, бурчав.

Раз-два! Раз-два! Наскрізь! Удар!

Навпіл стерний клинок рубав.

І взявши голову, як збар,

У радощах герой вертав.

«Ти Бурмозвія подолав?

Прилинь до серця, хлопче мій!

Знаметний день! Шесть і Гвала!

Святкуй, звитяжець, і радій!»

Шов печір. Яштпорки слибкі

В трамичці дзигали якраз

Свистали свердлов'ї бідкі

І звинки мрюкали весь час.

Переклад Галини Висоцької (2005)

ЖАБОХРЯК

В яснечір слизіли штапки,

Кружли в деленій зелеві,

І фрусяли на всі боки,

І щурили кві-кві.

«Ой сину, вкусить Жабохряк!

Зубами-гар! А клешні-хряп!

І Джумбоптах, і Бандохап,

Що їх бояться всяк».

Син вертомеч узяв до рук

І довго шуки ворогав,

Ліг коло дерева Тук-Тук

І думу думував.

А поки він думачив дум,

То Жабохряк з вогнем в очах,

Здійнявши дісом ликий шум,

Прилепетів, бурчах.

І штурх, і штрик! І раз, і два!

Стікає кров'ю змієгад.

Вже в сина в торбі голова,

І рад спішить назад.

«Ти Жабохряка поборов?

Радітися пора прийшла!

Іди цьом-цьом! Щоб був здоров.

Тобі хвара! Ула!

В яснечір слизіли штапки,

Кружли в деленій зелеві,

І фрусяли на всі боки,

І щурили кві-кві.

Переклад Тетяни Тарабукіної (2008)

БУРМОКОВТ

Варчи́лось… Хли́в'язкі тхурки́

Викру́ли, све́рбчись навкрузі́,

Жасумнові́лі худоки́

Гриві́ли зехряки́ в чузі́.

«Страши́ся Бурмоко́вта, си́ну!

Він щелепи́ст, лапти́ст!

Джубджу́б — це гнівопта́х страшни́й.

Скажа́ркий Брандашми́ст!»

І взя́вши гостроме́ч,

Він тут страшно́го во́рога чека́в,

Та й сів під де́рево Тумту́м,

Заду́мливо відпочива́в.

Він залиши́вся дратозли́ст,

А Бурмоко́вт вогне́м в оча́х

Заду́вся крізь глухму́рий ліс,

Розтереве́нів буркоча́.

Раз-два! Раз-два! І да́лі так,

То гостроме́ч стрика́че,

Він ме́ртвий: ось і голова́!

З гори́ галопоска́че.

«Ти Бурмоко́вта перемі́г,

Мій си́ну променся́йний!

Славга́рний день! Ува́! Уві́!»

Він був радосміха́йний.

Варчи́лось… Хли́в'язкі тхурки́

Викру́ли, све́рбчись навкрузі́,

Жасумнові́лі худоки́

Гриві́ли зехряки́ в чузі́.

Переклад Сергія Ковальчука (2009), зроблений для кінофільму Т. Бартона «Аліса в Країні Чудес» (2009)

ЖЕРБЕЛЬКОВТ

Смажнілось, і мляскі хвірки

Вихросверделили в часві.

Мізрешно псулись хабрюки,

Пихраючи в чужві.

Мій сину, Жербельковта бійсь!

То гострозубий хаподряп.

І Гнівоптаха стережись,

І Бузогриза лап.

Зрублавмеча герой вхопив,

Здавняцько ворога шукав.

Під деревом СумДум спочив

Та мряко міркував.

Гримислив довго той герой,

Та чує — шолум’я кипить!

Сахний, жарливий вітрогон -

То Жербельковт летить!

І раз, і два! І ще, і знов!

Зрублавмечем штрикав-січив,

Зітнув його страшноголов

Та й домки поскачив.

Ти Жербельковта порішив?

Ти чудославний молодець!

«Префайний день! Гей-гу! Егей!

Страшидлеру кінець!»

Смажнілось, і мляскі хвірки,

Вихросверделили в часві.

Мізрешно псулись хабрюки,

Пихраючи в чужві.

Переклад Altair (2008)

ЗЯБРОВОВК

Брилялося. Сльозькі мухри

Тицялись у хвильбі.

Пацякали веретуни

Мов грибки у ставбі.

Мій сину! Зябрововк страшний!

Звів щелепи до дзьоба.

Страшися павиці Жум-Жум,

Трим ти від Бандер-жлоба.

Меча штрикучого схопив.

Знайшов у тумбо-ліс.

Припав на думку і стоїть,

Чи каючи під ніс.

Допоки він стояв-куняв

Настала свисна мить.

Крилає Зябрововк над ним,

Очима мерехтить.

Хубовсь-тубовсь! Штрикучий меч

По пиці стук і грюк.

Злітає голова із плеч,

Зябрововку — каюк.

Все! Вбитий Зябрововк швидкий.

Співаймо — Будьмо, гей!

До мене, синку, припади.

Славімо до людей.