Епістолярій Тараса Шевченка. Книга 2. 1857–1861

В Правление Императорской Академии художеств

художника Тараса Шевченка

Прошение

Покорнейше прошу правление Императорской Академии художеств выдать мне вид на проезд в губернии: Киевскую, Черниговскую и Полтавскую, сроком на пять месяцев, для поправления здоровья и рисования этюдов с натуры.

Художник Т. Шевченко.

1859 года

мая 5 дня.

328. Т. Г. Шевченка до М. В. Максимович

10 травня 1859. С.-Петербург

1859.

10 мая.

Воистину Христос воскресе!

Мій любий, мій єдиний друже! Спасибі вам, моє серденько, за ваше щиреє, ласкавеє письмо. В той самий день, як я получив його, заходився клопотать о паспорті, та й досі ще не знаю, чи дадуть мені його, чи ні. Перше в столицю не пускали, а тепер з ції смердячої столиці не випускають. Доки вони будуть згнущатись надо мною? Я не знаю, що мені робить і що почать. Утікти хіба нищечком до вас та, одружившися, у вас і заховаться. Здається, що я так і зроблю. До 15 мая ждатиму паспорта, а там що буде, то нехай те й буде. А поки що буде, посилаю вам свій портрет, тілько, будьте ласкаві, не показуйте портрет дівчатам, а то вони злякаються, подумають, що я гайдамацький батько, та ні одна й заміж не піде за такого паливоду. А тим часом одній найкращій скажіть тихенько, щоб рушника дбала та щоб на своєму огороді гарбузів не сажала. Так що ж, позичить, як на своєму не посадить. О! бодай так[о]ї сусіди одцурались!

Оставайтеся здорові, мій любий, мій єдиний друже! В маї або в іюні побачимось, а поки що де набачите, що гарбузи посажені, то так з коренем і виривайте.

Искренний ваш Т. Шевченко.

329. Т. Г. Шевченка до Д. О. Хрущова

24 травня 1859. С.-Петербург

24 мая.

Во имя Божие подождите меня в Москве до 28 мая. Если не можете, то с получением сего уведомьте.

Искренний ваш

Т. Шевченко.

330. Т. Г. Шевченка до М. О. Маркович

25 травня 1859. С.-Петербург

25 мая.

Спасибі тобі, моя доню любая, моя единая, що ти мене хоч у Дрездені згадала. Я ще й досі тут, не пускають додому. Печатать не дають. Не знаю, що й робить. Чи не повіситься часом? Ні, не повішусь, а втечу на Україну, оженюсь і вернуся як умитий в столицю. Коли ви вернетесь до нас? Якби через рік, то дуже добре було б. З Кожанчиковим я бачився позавчора, і він мені нічого не казав про «Ледащицю». Серденько моє! Не посилайте поки що нічого отим книгарям – поки вас лихо не прискрипало. Бо вони не бачать, а носом чують наші злидні. А втім робіть, як самі знаєте. Восени буде у нас свій журнал під редакцією Белозерского і Макарова. Підождіть трошки. А поки що нехай вам Бог помагає на все добре. Тричі цілую вас і вашого Богдася, амінь.

Т. Шевченко.

Як матимете час, то пишіть до мене через Камінецького, бо він знатиме, де я повертаюсь.

331. Т. Г. Шевченка до В. В. Тарновського (молодшого)

Травень 1859. С.-Петербург

Вручителю сего вручите сало.

Т. Шевченко.

На звороті:

Благородному Василию Васильевичу

малому

Тернавскому.

В доме Федорова.

332. Л. В. Тарновської до Т. Г. Шевченка

Травень 1859. С.-Петербург

Любезнейший Тарас Григорович!

Не знаете ли Вы адреса, где живет художник Трутовский, мне необходимо видеться с ним по поручению Николая Аркадича Ригельмана. Завтра мы надеемся уехать; итак, до радостного свидания на милой Украине.

Вам преданная

Л. Тарновская.

333. Бр. Залеського до Т. Г. Шевченка

2 червня 1859. Рачкевичі