Феномен Фенікса

… Прийшли, понюхали і пішли. Два пацюки. Чорні, ОТАКЕЗНІ!!! Прийшли, понюхали, і пішли… Ні тобі здарсті, ні до побачення. І що вони хотіли сказати своїм візитом? Дуже дивно. Мабуть, із космосу залізли до нас. Прогризли в обшивці дірку. А, може, вони з нами летять до Марса, котрий Карл?

… ЯКЕСЬ ТАМ ЧИСЛО. МОЖЛИВО, 25— е РІК ТОЙ САМИЙ, ЩО Й УЧОРА.

… Взагалі, політ на Марс має тривати 500 днів. В обидва кінці. Ми вже пролетіли 137 днів (про це я зовсім випадково почув в кают— компанії). До Марса, котрий виявляється, не є Карл, вже рукою подати… Його видно на екрані головного пульта. Щодень стає все більшим і більшим. Чому? Підозріло. ДУЖЕ ПІДОЗРІЛО! А ще ж нам доведеться на нього й сідати. Ну, дають! Я можу й постояти. Але тут мені заявили, що перша АМС «Вікінг-1» вже сідала на Марс, виявляється, у 1977 році (цікаво, а хіба в літочисленні був такий рік?) Машина— робот «Марс Соджоуер» на поверхню Марса, передавав інформацію про загадкову планету. Сядемо й ми.

ЧИСЛО. (СЬОГОДНІШНЄ І ЧАСТКОВО ВЧОРАШНЄ).

Дивно. Дуже дивно. Доведеться доповідати командирові корабля. Де взялися пацюки? Бррр!!! До Марса ще летіти й летіти, а в нас вже з’явилися пацюки. Що буде далі? Прийшли, понюхали і… І пішли. К такій матері! Нічого не сказавши. Що означає їхній візити Дивно. Дуже дивно.

32 ЧИСЛО ЯКОГОСЬ ТАМ МІСЯЦЯ (ДИВНО, МІСЯЦЯ ВСЕ ЩЕ НЕМАЄ, А ЗАЙВЕ ЧИСЛО ВЖЕ Є. І ВЗАГАЛІ, КУДИ ДИВИТЬСЯ НАШ КОМАНДИР? НАЙБІЛЬША КІЛЬКІСТЬ ДНІВ У МІСЯЦІ 31, А В НАС УЖЕ 32 ДЕНЬ З’ЯВИВСЯ. НЕВЖЕ ВПЛИВ КОСМОСУ ЧИ МАРСА?) ЧИСЛО. ТРЕБА ДІЗНАТИСЯ ЯКЕ??? А РАПТОМ — 33???

Політ на Марс все ще триває і триває все ще чомусь успішно. Чому саме успішно — треба розібратися.

Сьогодні за сніданком, коли ми всілися за великим столом в кают— компанії і нам подали вівсянку з чаєм, командир раптом стривожено заявив:

«Я запросив вас, панове, для того, щоб оголосити неприємну звістку. До нас летить ревізор!»

— Як… ревізор? — вигукнув я.

— А так… Летить і все. Його корабель швидший за наш і завтра він нас наздожене, пришвартується, пройде шлюз і з’явиться перед нами у всій своїй грізній красі.

— Звідки… летить? — зашуміли члени екіпажу тривожно. — Із Землі чи з Марса?

Командир подумав, розмішуючи пакетик у склянці окропу і задумливо відповів:

— Точно не знаю, із Землі чи з Марса, а точно знаю, що з Петербурга, інкогніто. Та ще із секретним наказом…

— От й маєш! — вигукнув хтось з астронавтів. — Не мала баба… отого самого…

Я вдав, що занятий вівсянкою, яка вже в’їлася мені в печінки.

А сам тим часом спішно-пожежно думав: чому ревізор та ще з наказом секретним? Ще й удає… приватну особу? Гм… Дивно. Дуже дивно. І — підозріло. Виходить, недарма мені снилися два пацюки… Досі, дякуючи Богу, ревізували інші космічні кораблі, а це дійшла черга й до нашого. А до Марса ще летіти цілий місяць. Чи встигнемо?

2007 ЧИСЛО, РІК 01.

Чому все-таки до нас летить ревізор? Не інакше, як затівається війна. От міністерія й присилає до нас ревізора — чи немає серед нас зради? А тому треба навести лад і в кораблі, і в деяких головах. Особливо, в головах. Треба вияснити чи ніхто серед нас — бува не хворіє? А коли хто захворів, такого негайно ізолювати і на дверях каюти марсіанською мовою написати діагноз його пожильця…

— З ким війна? — хтось запитав. (Хто саме — вияснити).

— Та хоча б… хоча б з турками, хтось відповів. (Хто саме — вияснити і доповісти куди треба).

— Таке сказонув! — заперечили мені. — Ми вже наближаємося до Марса — які турки?

— А раптом і вони летять до Марса?

Командир ще подумав і роздумливо мовив:

— Пригадується, ще городничий якось казав: нема людини, що за собою не мала б якихось— небудь гріхів. Ті хабарі беруть, навіть борзими щенятами, ті… От один як почне про сотворіння світу говорити — волосся дибки стає! От міністерія і хоче перевірити: а які ми. 3’явиться на нашому кораблі ревізор: «А, ви тут, голубчики? Що ви тут натворили, га?» Що ми тоді скажемо, га? А, може, на нас хтось доноси зробив? Так ми ж ніби хабарів не брали. Та й хто їх у космосі дасть — чекай, діждешся!..

ЧИСЛО…

Наш політ на марс все ще чомусь триває і все ще чомусь успішно, хоча успіхів в наявності і на розплід немає… суціль замилювання очей про успіх — треба про це чесно сказати ревізору…

«Е», сказав я собі (потім інші знагла заявлять, що то вони першими вигукнули «Е», тоді ж як «Е» першим вигукнув я).

Стривай, про що це я?

ЧИСЛО 00 ЯКЕСЬ. З’ЯВИВСЯ НОВИЙ МІСЯЦЬ, ЯКОГО НЕМАЄ НАСПРАВДІ. АЛЕ ЧИСЛО ВЖЕ Е. А РІК ЧОМУСЬ ВСЕ ЩЕ 2007— й, ЧИ — 7002— ий.

Новина! Наш лікар, замість того, аби нас лікувати, заперся в каюті не виходить. Навідріз відмовився.

Трахкали, трахкали у двері — мовчить.

Добре, що двері кают запираються по принципу дверей в купе поїзда. Це зроблено спеціально для того, аби на випадок душевного зриву у кого-небудь з астронавтів, хто-небудь під час польоту на Марс не зміг в своїй каюті ізолюватися.