Читаем Гумор та сатира. Збірка полностью

Знов шукаємо — нема!

Журналісти кажуть: чисто,

Хоч всю землю перерий!

А в нас чесних журналістів —

Як бл. дей на Окружній!

Тут наш фюрер, тобто, гетьман,

Каже, старший побратим:

— Десь в селі, хтось крикнув «геть» нам,

І ще плюнув перед тим.

І сказала там бабуся:

— Дочекались ми біди.

І в такім ворожім дусі

Заскрипіли два діди.

— Ось, де кляті супостати

Заховалися від нас!

Взяли зброю ми і лати,

Взяли памперсів запас.

Бо бабуся з виду тиха,

А шмальне — так до кишок!

Це завдасть здоров’ю лихо.

А нам, вибачте, за що?

Тільки розвідка доклала —

Супостатів не мільйон,

Переможемо зухвалих,

Як пошлемо батальйон.

Гей, тримайтесь, старі клячі!

Ви державі — як більмо.

Хто там ще фашизм побачив?

Ми уже до вас йдемо!

Європа наближається!

(матеріали зборів у психіатричній лікарні)

«Рік, що минув, був нелегким. Але, безумовно, Україна стала ближче до Європи, і європейського в ній стало більше…»

З дипломатичного листування.

Мы не сделали скандала —

Нам вождя недоставало.

Настоящих буйных мало —

Вот и нету вожаков.

В. Высоцкий «Канатчикова дача».

1.

День учора був шикарний —

З’їли меду від бджоли,

Потім в нашій психлікарні

Файні збори провели.

Вибрать спікером маньяка

Колектив наш забажав,

Він вважав себе Бараком

І Обамою вважав.

Тему зборів гороскопи

Підказали у ві сні:

«Чи ввійшла вже до Європи

Україна? Чи ще ні?».

Не могли ніяк почати —

Вірш читав один Поет.

Майже все було без мату,

Але довгим був сонет.

Ми годину мали клопіт,

Чарував немов удав,

І, що сумно, він «Європу»

Так негарно римував!

Та нарешті вийшов Льоня,

Той, що вбраний у жабо.

(Він почав з «Наполеона»,

А тепер — в РНБО).

2.

— Треба випить! Бо річниця,

Як в Європі ми! — Сльоза

Потекла в нього по пиці.

Випить всі були ми «за».

Льоня визнав, що картини

Страхітливі перед ним,

Як пригадує злочинний

Януковича режим.

— Де Європа?! Дика ера!

Найтемніша з усіх ер!

Двійка з мови у прем’єра,

Масло жер пенсіонер!

А рахунок прийде зранку

Комунальної платні,

Б’є від сміху лихоманка,

Бо всі цифри там смішні!

Щодо Криму і Донбасу,

Їх на плечах несемо,

Як тягар скрутного часу

І для розвитку гальмо…

3.

Тут взяв слово шейх Микола,

В нього ще наколка «Love».

Він в палаті «Кока-колу»

Замість нафти продавав.

— Хлопці, менше песимізму!

Хай брат брата обійма!

Світ змінивсь, як після клізми —

Зник тягар, гальма нема!

Правда, ворог чинить опір —

Приховали лікарі,

Що ми всі давно в Європі,

Наче Лондон на Дніпрі!

Європейського досхочу,

Нам вже заздрить Ліверпуль —

Менше стало місць робочих,

Соціальних виплат нуль.

А погляньте на прем’єра!

Мова чиста і дзвінка,

Сам скидається на сера,

Он, як гривню опуска!

А до «євро» — як до сина,

Захищає від біди.

Безкоштовну медицину

Закриває назавжди!

І освіту! Бо шкідливі.

В уряд, справжній демократ,

Він запрошує поштиво

Хлопців імпортних, дівчат!

І Європа визнать мусить —

Толерантність з нас аж пре!

Нам в міністри — хоч зулуса!

Хай пігмей портфель бере!

4.

Раптом став співати Гогі.

В Гогі звичка є така.

І хоч хворі в нього ноги

(Рік тому перескакав)

І хоч рік не має «стула»,

Бо печеньок переїв

Із долоні тьоті Нуланд,

Він горлав пісні свої.

Як в Брюсельському палаці,

Серед фруктів і вина,

Гордість від Асоціацій

Ми відчули, на-ні-на!..

І що підпис той чарівний

(Хоч не знаєм, як і де)

Нас умить, казково, дивно

Всіх до щастя приведе.

Потім всі співали хором,

Аж в їдальні було чуть.

Потім ми скінчили збори

І ту єврокаламуть.

5.

Хтось, розумний, скаже, соррі,

Зрозуміло і коню

,Люди ці душевно хворі.

Нащо слухати дурню?

Не дамо на це ми згоди,

Не сприймаєм гірких слів.

Це традиція народу —

Слухать дурнів та козлів.

І хоч ми — неначе діти,

Уряд можемо навчить,

Як у тій Європі жити

Кожен день і кожну мить.

Скажем чесно, без приколу,

Не розводимо ми вас:

Відлітаєм від уколу!

Хоч в Європу! Хоч на Марс!

Тож, якщо колоть удастьс

яВесь народ (найкраща путь)

То картини єврощастя

В мозок кожного ввійдуть.

Прийде тиша і культура,

Легше віддавать наказ…

Вибачайте! Процедури!

Після того — «тихий час».

Потім в нас така програма:

Вечір ігор та шарад,

Потім наш маньяк Обама

Всіх шикує на парад.

Приїздіть! До нас лягайте!

Ми кладем проблемам край.

Єврораю не шукайте,

Бо він тут, у нас, той рай.


Пісня маленького українця

присвячується асоціації з ЄС

Я — маленький українець,

Мене люблять всі навкруг.

Фрау Меркель каже “синку”,

Сам Обама мені друг.



Мене візьмуть до Європи —

Так сказав паризький мер.

Ще збудуєм три секшопи,

І приблизно у четвер.



І почнемо гідно жити,

Як проб'є брюссельський час, —

Кожен підор буде вчити,

Приїжджаючи до нас.



Діточок візмуть до НАТО,

Тільки кращих, тількі бест.

Бо із НАТО помирати —

То для нас велика честь.



Привезуть до нас відходи,

Щоб не жив Париж в багні.

Ми зариєм на городах —

Їм шкідливо, а нам — ні.



Будуть успіхи в освіті,

Вивчим “данке”, “бітте”, “йес”.

Як почесно жить на світі

Кандидатом до ЄС!



Може хтось копійку кине —

Їсти хочу, будьмо гей!

Перейти на страницу:

Похожие книги

Мои эстрадости
Мои эстрадости

«Меня когда-то спросили: "Чем характеризуется успех эстрадного концерта и филармонического, и в чем их различие?" Я ответил: "Успех филармонического – когда в зале мёртвая тишина, она же – является провалом эстрадного". Эстрада требует реакции зрителей, смеха, аплодисментов. Нет, зал может быть заполнен и тишиной, но она, эта тишина, должна быть кричащей. Артист эстрады, в отличие от артистов театра и кино, должен уметь общаться с залом и обладать талантом импровизации, он обязан с первой же минуты "взять" зал и "держать" его до конца выступления.Истинная Эстрада обязана удивлять: парадоксальным мышлением, концентрированным сюжетом, острой репризой, неожиданным финалом. Когда я впервые попал на семинар эстрадных драматургов, мне, молодому, голубоглазому и наивному, втолковывали: "Вас с детства учат: сойдя с тротуара, посмотри налево, а дойдя до середины улицы – направо. Вы так и делаете, ступая на мостовую, смотрите налево, а вас вдруг сбивает машина справа, – это и есть закон эстрады: неожиданность!" Очень образное и точное объяснение! Через несколько лет уже я сам, проводя семинары, когда хотел кого-то похвалить, говорил: "У него мозги набекрень!" Это значило, что он видит Мир по-своему, оригинально, не как все…»

Александр Семёнович Каневский

Юмористические стихи, басни / Юмор / Юмористические стихи
Искусство стареть (сборник)
Искусство стареть (сборник)

Новая книга бесподобных гариков и самоироничной прозы знаменитого остроумца и мудреца Игоря Губермана!«Сегодня утром я, как всегда, потерял очки, а пока искал их – начисто забыл, зачем они мне срочно понадобились. И я тогда решил о старости подробно написать, поскольку это хоть и мерзкое, но дьявольски интересное состояние...»С иронией и юмором, с неизменной «фирменной» интонацией Губерман дает советы, как жить, когда приходит она – старость. Причем советы эти хороши не только для «ровесников» автора, которым вроде бы посвящена книга, но и для молодежи. Ведь именно молодые -это непременные будущие старики. И чем раньше придет это понимание, тем легче и безболезненнее будет переход.«О жизни ты уже настолько много знаешь, что периодически впадаешь в глупую надежду быть услышанным и даешь советы молодым. Тебя посылают с разной степенью деликатности, но ты не унываешь и опять готов делиться опытом».Опыт Губермана – бесценен и уникален. Эта книга – незаменимый и веселый советчик, который поможет вам стареть с удовольствием.

Игорь Миронович Губерман

Юмористические стихи, басни / Юмор / Юмористическая проза / Юмористические стихи
Басни
Басни

По преданию, древнегреческий баснописец Эзоп жил в VI веке до н. э. О нем писали Геродот и Платон. Первый сборник из его устных басен был составлен Деметрием Фалерским в конце IV века до н. э.Имя Эзопа закрепилось за созданным им жанром, ведь в античном мире все басни назывались «баснями Эзопа». С древних времен и до наших дней сюжеты «эзоповых басен» подвергались обработке в мировой литературе. Темы Эзопа по-своему преломляли Лафонтен и Крылов.В настоящий сборник помимо жизнеописания Эзопа вошли греческие и латинские басни из эзоповского свода в переводе и с комментариями М. Л. Гаспарова.

Жан Лафонтен , Леонардо Да Винчи , Маша Александровна Старцева , Олег Астафьев (Лукьянов) , Святослав Логинов

Фантастика / Классическая проза / Классическая проза XVII-XVIII веков / Античная литература / Юмористические стихи, басни