Жодних конкретних прізвищ представників «галицького політикуму» козак Сотников не назвав. Кого він мав на увазі, так і залишилося загадкою. Адже в історії незалежної України до 2004 року не було жодного президента чи прем’єр-міністра з Галичини. Зате вихідців із південно–східних регіонів на високих постах побувало багато. Найбільш знакові фігури політикуму 90‑х — Юхим Звягільський, Леонід Кучма, Павло Лазаренко, Валерій Пустовойтенко були яскравими представниками якраз тих регіонів, які в Україні нібито «гнобили». А на початку 2000‑х прем’єрське крісло взагалі зайняв уродженець Донеччини.
До слова, отаман Іван Сотников згодом усе ж реалізував свої погрози. Взятися за зброю йому довелось у 2014 році, через десять років після Помаранчевої революції. З початком так званої «русской весны» Сотников вступив до лав одного з козацьких формувань і почав воювати на боці «ЛНР» проти збройних сил України.
СЄВЄРОДОНЕЦЬКА КРИЗА
28 листопада 2004 року за ініціативи еліт, що працювали на Януковича, у Сєвєродонецьку Луганської області відбувся Всеукраїнський з’їзд народних депутатів та депутатів місцевих рад усіх рівнів, який пізніше називали просто Сєвєродонецьким з’їздом. По суті, з’їзд не був всеукраїнським: так, формально на ньому були присутні представники більшості регіонів країни, але першу скрипку фали лідери південних та східних областей. За своїм масштабом ця подія не мала аналогів в українській історії. Вперше держава опинилася на межі розколу і громадянського конфлікту. З трибун лунали прямі погрози щодо поділу України на кілька частин. І вигукували їх уже не маргінали з червоно–коричневих організацій, а політики національного рівня.
Сєвєродонецьк вибрали місцем проведення з’їзду, очевидно, з політичних мотивів, щоб не збиратися у Харкові, і Луганську чи Донецьку і тим самим не позначати пріоритет будь–якої регіональної групи. Крім того, у Сєвєродонецьку знайшлося придатне для з’їзду приміщення — Льодовий палац, який міг умістити кілька тисяч делегатів. Модератором з’їзду виступив голова Луганської обласної ради, один із лідерів луганського політичного клану Віктор Тихонов.
Після другого туру президентських виборів стало очевидним, що для регіональних еліт східних областей питання збереження власного політичного впливу є питанням життя або смерті. Про це прямо, без натяків, заговорив один із лідерів донецького клану Борис Колесніков. Повний текст його виступу сьогодні можна знайти у стенограмі Сєвєродонецького з’їзду.
«Зараз ми вважаємо життєво необхідним усім обласним радам провести референдуми на своїх територіях. Перше питання, яке потрібно винести на референдум, — висловлення недовіри всім інстанціям вищої державної влади, які порушили закон. Друге — це створення нової Української Південно–Східної держави у формі федеративної республіки, в якій реально, а не декларативно будуть захищені інтереси і права громадян та регіонів. Ми запевняємо світову спільноту в тому, що нове державне утворення буде мати найдемократичнішу Конституцію в світі», — говорив Колесніков у своєму виступі. Столицею нової південно–східної держави він запропонував зробити Харків. Люди в залі неодноразово переривали його промову оплесками.
Не менш радикально виступила на з’їзді Раїса Богатирьова (до 2014 року працювала міністром охорони здоров’я в уряді Миколи Азарова):
«У той день, коли раптом комусь прийде в голову проводити повторне голосування (другого туру президентських виборів. — Авт.), ми на нього не підемо, ми будемо проводити референдум про створення Південно–Східної держави!» — заявила вона.
У тому ж стилі висловлювалися й інші депутати.