Історія світу. Минуле як дзеркало сьогодення

А як щодо астрономічного зовнішнього боргу США й дефіциту торговельного балансу? Не всі погоджуються, що це справді велика ахіллесова п’ята, адже решта економіки світу, зокрема Китай, залежить від США і є їхніми кредиторами. Коли Велика Британія нарешті перемогла Наполеона в битві під Ватерлоо 1815 року, зовнішній борг Британії, за підрахунками, становив 250 відсотків від їхнього ВВП, і британці тоді не мали в арсеналі валютних і кредитно-політичних інструментів, що їх нині мають США. А втім, британське століття однаково почалося. Це історична паралель, певна річ, не становить гарантії, що США збережуть свою позицію, попри величезні борги. Це лише нагадування, що зовнішній борг тої чи тої країни не варто переоцінювати, а варто зважати й на матеріальну основу економіки, її виробничі потужності та здатність до оновлення й реорганізації. Насправді США, починаючи від 1871 року, пережили всі кризи, всі економічні злети та падіння й однаково зоставалися найбільшою економікою світу.

Тому теорії про розпад американської імперії або про втрату її позиції на користь Китаю потрібно обґрунтовувати, щоб проаналізувати внутрішні події в США, які на таке вказують. Останніми роками в США та Європі вийшла низка книжок і досліджень, що пророкують такі сценарії. Зокрема, стверджували, що політичну поляризацію, яка домінувала в американській політиці та адміністрації в останні роки, варто сприймати як чіткий доказ занепаду еліт і культурної деградації, які — коли вірити впливовим теоріям про долю імперій — передують занепаду. Однак цю частину сучасної історії в ширшій компаративній перспективі можна також інтерпретувати протилежно: те, що ця поляризація може відбуватися одночасно з посиленням культурної гегемонії США та військової влади, свідчить про міцну політичну систему. У цій важливій сфері США мають перевагу, як порівняти з Китаєм, — суспільство зостається дієвим тоді, коли Вашингтон здається недієвим і вгрузлим у внутрішні конфлікти, навіть коли на вулиці великих міст виходять тисячі демонстрантів проти встановленої системи. Суспільство Китаю, своєю чергою, упродовж своєї тривалої історії завжди було найефективніше, коли залежало від сильного, об’єднаного й авторитарного держкерівництва, яке, своєю чергою, виявлялося вразливим до зовнішніх і внутрішніх потрясінь. Коли була загроза політичного конфлікту, тут за традицією використовували величезний державний апарат проти порівняно слабкого й неорганізованого громадянського суспільства.

В американської імперії також із плином часу виникли риси, яких бракувало Британській імперії і які зазвичай ігнорують через вузьку часову перспективу й обмежені одиниці порівняння. Ідеться про те, що США поступово стали етнічно складеною імперією, на противагу Британській, яка зоставалася винятково британською. Так США отримують потенційну політичну легітимність у глобалізованому світі, що її завжди бракувало британцям і що однорідному Китаю ніколи не мати. Американська імперія в ХХ столітті, безумовно, була імперією білошкірих, адже чільні політичні й економічні посади обіймали лише білі чоловіки. Однак через історичні зміни в американському суспільстві все радикально змінилося. Лише від 1965 року в США іммігрували 59 мільйонів осіб із Латинської Америки та Азії. За прогнозами, білошкірі опиняться в меншості до 2050 року. Структура населення стає чимраз строкатішою й це трапляється чимраз швидше. Це одна з причин, чому так багато людей воліють мігрувати саме до США — так вони можуть опинитися в країні, де вже є велика діаспора їхніх земляків.

Хоч дослідження постійно засвідчують, що «кольорові» меншини обіймають менше чільних позицій, США в останні десятиліття вперше в її історії очолювали афро-американські політики — від Барака Обами до Кондолізи Райс і Коліна Павелла. Як порівняти з майже всіма іншими країнами, хоч Німеччиною, хоч Францією або Англією — і зокрема Китаєм, — це особливість. Хоч і найпотужніші бізнесмени досі білошкірі, чимраз більше лідерів цієї галузі засвідчують на власному прикладі, що американська економіка також стає мультикультурнішою за інші великі економіки. Мультикультурне суспільство американської імперії також чітко помітне в американській культурі та спорті.