Кар'єра лиходія

З усіх поліціянтів, яких примудрився осоромити й підставити Страйк під час двох своїх найгучніших детективних тріумфів, детективному інспекторові Рою Карверу дісталося найсильніше, і він після всього затаїв найгіркішу образу. Його провал у розслідуванні смерті знаменитої моделі, яка випала з вікна власного пентгаузу, преса ретельно розібрала і навіть перебільшила. Цей пітний чоловік з лупою та обличчям рябим і червоним, мов шмат м’яса, виявив до Страйка антипатію ще до того, як детектив на широкий загал довів, що поліціянт не помітив убивства.

— Саме йому,— відповів Страйк.— Щойно три години простовбичив тут у мене.

— О Боже... нащо?

— Та ну,— озвався Страйк,— наче ти не знаєш. Карвер в еротичних снах бачить, як допитує мене з приводу серії вбивств. Він хіба тільки про алібі мене не спитав, а ще купу уваги приділив тим підробним листам до Келсі.

Робін застогнала.

— Та з якого дива вони поставили Карвера? І це з його послужним списком...

— Хай як важко нам у це повірити, він не всю свою кар’єру клеїв дебіла. Мабуть, начальство гадає, що з Лендрі йому просто не пощастило. Він на справі тимчасово, поки не повернеться Вордл, але вже наказав мені триматися від розслідування якнайдалі. Коли я спитав, як просувається справа щодо Брокбенка, Лейнга й Віттакера, він сказав, що в сраці мав моє еґо і мої здогади. З упевненістю скажу тобі, що більше інсайдерської інформації про хід розслідування ми отримувати не будемо.

— Але йому доведеться продовжувати лінію розслідування, розпочату Вордлом,— мовила Робін,— авжеж?

— Оскільки Карвер скоріше прутня собі відріже, ніж дасть мені розкрити ще одну свою справу, то можна було би подумати, що мої зачіпки він розгляне максимально ретельно. Біда в тому, що, як я розумію, справу Лендрі він вважає моєю випадковою удачею, а те, що тут я представив аж трьох підозрюваних,— звичайною саморекламою з мого боку. Страшенно жалкую,— додав Страйк,— що ми не добули адреси Брокбенка до того, як Вордлу довелося піти.

Оскільки Робін цілу хвилину мовчала (бо слухала Страйка), кравчиня вирішила перевірити, чи не готова вона продовжити примірку, і зазирнула за занавіску. Робін замахала на неї рукою, але обличчя в неї раптом стало щасливим.

— У нас є адреса Брокбенка! — тріумфальним тоном повідомила вона Страйку, коли занавіски смикнулися й запнулися знову.

— Що?

— Я тобі не сказала, бо думала, що у Вордла вже все є, але про всяк випадок подумала... Я обдзвонила всі місцеві садочки, прикидаючись Алісою, мамою Захари. Сказала, що хочу перевірити, чи вони правильно записали мою нову адресу. І в одному місці мені її зачитали просто зі списку. Вони живуть у Боу на Блондін-стріт.

— Господи Боже, Робін, це ж геніально!

Коли кравчиня нарешті повернулася до своєї роботи, то знайшла наречену набагато веселішою, ніж лишила. Байдужість Робін до процесу примірки применшувала задоволення кравчині від власної праці. Робін серед її клієнток була, мабуть, найгарніша, тож жінка хотіла залишити собі її фото для каталогу, коли закінчить із сукнею.

— Це чарівно,— сказала до кравчині Робін, коли було зашпилено останній шов і вони разом роздивлялися сукню у дзеркалі.— Просто чарівно.

Вона дійсно вперше подумала, що сукня вигляд має зовсім незлецький.

51

Don’t turn your back, don’t show your profile, You’ll never know when it’s your turn to go.

Blue Oyster Cult, “Don’t Turn Your Back”[42]

«Громадськість активно відреагувала на запит. Наразі ми розробляємо понад тисячу двісті зачіпок, і деякі з них здаються обнадійливими,— каже детектив Рой Карвер.— Нас досі цікавить будь-яка інформація про місцеперебування червоної „хонди CB7S0“, на якій перевозили частину тіла Келсі Платт, а також бажаємо поговорити з будь-ким, хто був на Олд-стріт у ніч п’ятого червня, коли було вбито Гізер Смарт».

На думку Робін, ніщо у короткому звіті під заголовком «Поліція розробляє нові напрями у справі Шеквелльського різника» не виправдовувало гучності цього заголовка, хоча навряд чи Карвер став би ділитися з пресою справжніми проривами в розслідуванні.

Більшу частину сторінки займали фотографії п’ятьох жінок, яких вважали жертвами Різника; на грудях кожної чорним шрифтом надрукували, хто це і якої жорстокості вона зазнала.

Мартіна Россі, 28 років, повія. Зарізав, забрав медальйон.

Мартіна була огрядна чорнява жінка у білій майці. Розмите фото скидалося на селфі. З ланцюжка на шиї звисала підвіска у формі серця.