Кодекс України про адміністративні правопорушення : Науково-практичний коментар

1. На відміну від пом’якшуючих обставин у коментованій статті дано вичерпний, закритий перелік обставин, що обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, який не може бути розширено суб’єктами адміністративної юрисдикції.

2. Продовження протиправної поведінки, незважаючи на вимогу уповноважених на те осіб, припинити її, свідчить, по-перше, про злісний характер правопорушення, про небажання винного відмовитися від протиправної поведінки й, по-друге, про ігнорування правомірних вимог уповноважених на те осіб про припинення правопорушення. До того ж варто мати на увазі, що невиконання законних вимог окремих посадових осіб і представників громадськості про припинення правопорушення утворюють самостійний склад адміністративної провини. Так, ст. 185 КпАП передбачає адміністративну відповідальність за злісну непокору законному розпорядженню або вимозі працівника міліції або народного дружинника при виконанні ними своїх обов’язків з охорони громадського порядку.

3. Повторне протягом року здійснення однорідного правопорушення, за яке особа вже піддавалася адміністративному стягненню, свідчить про стійку протиправну установку порушника, щодо якого не відбулося виховного й попереджувального впливу адміністративне стягнення, накладеного за перше правопорушення. Обтяжуючою обставиною повторне правопорушення може бути визнане в таких випадках. По-перше, повторним у змісті коментованої статті є тільки знову вчинене однорідне правопорушення. Якщо особа, що раніше піддавалося адміністративному стягненню, робить після цього інші адміністративні правопорушення, то такий рецидив (загальний рецидив) адміністративне законодавство не визнає як обтяжуючої відповідальності обставини. По-друге, законодавець відповідно до ст. 39 Кодексу встановлює річний строк, протягом якого правопорушення може бути визнано повторним. По-третє, повторним є тільки правопорушення, вчинене особою, до якої за однорідне правопорушення були застосовані міри адміністративного стягнення. Певні проблеми тут викликає поняття однорідного правопорушення. Однорідність означає посягання на той самий родовий або видовий об’єкт, тобто це не тотожні проступки, відповідальність за вчинення яких передбачається однією нормою. Наприклад, однорідними слід визнати всі порушення в сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, порушення правил паспортної системи, правил дозвільної системи тощо. По-четверте, обставиною, що обтяжує відповідальність, визнається повторне вчинення правопорушення, якщо воно не є кваліфікуючою ознакою складу правопорушення. Так, неподання органам державної статистики даних для проведення державних статистичних спостережень або подання їх недостовірними, не в повному обсязі, не за формою, передбаченою звітно-статистичною документацією, чи із запізненням; незабезпечення належного стану первинного обліку; порушення порядку ведення Єдиного державного реєстру підприємств і організацій України, вчинене повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення (ч. 2 ст. 186-3 КпАП) утворює самостійний склад адміністративного правопорушення, в якому повторність є кваліфікуючою ознакою і з огляду на це не може виступати як обставина, що обтяжує відповідальність. Вчинення правопорушення особою, що раніше вчинила злочин, є обтяжуючою обставиною незалежно від того, чи притягалася вона за нього до кримінальної відповідальності чи ні. Сам факт злочинної поведінки свідчить про підвищену суспільну небезпеку особи, що вчинила після злочину ще й адміністративне правопорушення.