Читаем Колиска для кішки полностью

Колиска для кішки

Я задумався, що на це відповісти. Я не забув, що заради щастя народу Боконона треба постійно ловити, але не можна впіймати.

— Я його зловлю.

— Скажи йому…

Я нахилився ближче, щоб почути, що «Папа» хоче переказати Боконону.

— Скажи йому, що я шкодую, що не вбив його, — сказав Папа.

— Скажу.

— Ти вб’єш його.

— Авжеж, сер.

Папа спромігся оволодіти своїм голосом настільки, щоб надати йому владного звучання.

— Це треба зробити насправді!

Я нічого не відповів. Мені аж ніяк не хотілося будь-кого вбивати.

— Він каже народові неправду, тільки неправду. Убий його та навчи народ правди.

— Авжеж, сер.

— Ти й Гоніккер навчіть людей науки.

— Авжеж, сер. Так ми й зробимо, — пообіцяв я.

— Наука — це магія, що справді працює.

Він замовк, розслабився, заплющив очі. Потім прошепотів: «Прощання».

Фон Кеніґсвальд покликав доктора Вокса Гуману. Той витяг свою транквілізовану курку з коробки, готовий провести передсмертний християнський ритуал так, як він його розумів.

«Папа» відкрив одне око.

— Не ти! — з відразою гукнув він на доктора Гуману. — Іди геть!

— Чому? — спитав доктор Гумана.

— Я належу до боконістської віри, — прохрипів «Папа». — Іди геть, смердючий християнине!

98 Прощальний ритуал

Отже, я удостоївся честі спостерігати за прощальним ритуалом боконістської віри.

Спершу ми хотіли знайти когось із солдатів або прислуги, хто знає цей ритуал і проведе його для «Папи». Добровольців не знайшлося, що й не дивно, як узяти до уваги гак та кам’яний мішок поблизу.

Тоді доктор фон Кеніґсвальд сказав, що сам це зробить. Досі він ніколи не займався ритуалом, але багато разів бачив, як його проводить Джуліан Касл.

— Ви теж боконіст? — спитав я його.

— Мені подобається одна з боконістських ідей. Я згоден, що всі релігії, у тому числі й боконізм, — це не що інше, як купа неправди.

— Вам, як ученому, буде прикро, — поцікавився я, — брати участь у такому ритуалі?

— Я дуже поганий учений. Я готовий зробити все, що може полегшити стан людини, навіть щось зовсім ненаукове. Справжній учений такого не зробив би.

І він заліз до золоченого човна, де лежав «Папа». Усівся на кормі. Там було тісно, тому докторові довелось обійняти однією рукою золочене кермо. Він був у сандалях на босу ногу, і він їх зняв. Потім відкинув ковдру, відкривши голі ноги «Папи», і притиснув до них підошви своїх ніг, прийнявши характерну позу для боко-мару.

99 Бок створиф клина

— Бок створиф клина, — протяжно промовив доктор фон Кеніґсвальд.

— Бока зотоворива гіліну, — повторив «Папа» Монсано.

Це вони так сказали «Бог створив глину» кожен своєю мовою. Але далі я не буду відтворювати їхню вимову.

— Бог почувався самотньо, — сказав фон Кеніґсвальд.

— Бог почувався самотньо.

— Тоді Бог сказав грудці глини: «Сідай!»

— «Подивись на все, що я створив, — сказав Бог, — на гори, море, небо та зірки».

— І я був тією грудкою глини, котрій звеліли сісти й роздивитись.

— Таке щастя, я щаслива грудка.

— Таке щастя, я щаслива грудка, — сльози котилися по щоках «Папи».

— Я, глина, сів і побачив, як добре попрацював Бог.