Читаем Квітка Цісик полностью

Липень-серпень 1971 року у житті української співачки відзначені особливим кольором, оскільки Квітка сильно наблизилась до здійснення своєї оперної мрії — провела ці години щастя в Бельгії на шеститижневому семінарі «Європейська опера» (англ. European Opera Seminar), вигравши стипендію SUNY за ролі в студентських оперних постановках на стажування в Гентській консерваторії (англ. Conservatorium Hogeschool Gent), яка була заснована в 1835 році під патронатом королівської ро­дини, зокрема короля Леопольда І, а на сьогодні є складовою університетського коледжу Гента, в якому навчається близько 550 студентів за магістерськими програмами зі спеціалізацій драми і музики. Приділяючи особливу увагу практиці камерної музики, навчальний заклад формує у своїх студентів професійні навички, необхідні для майбутнього оперного діяча. У сфері спеціалізації музики, студенти можуть вибирати між класичною музикою, джазом і поп-музикою. У рамках творчої музичної спеціалізації можна слідувати за композицією або музичною продукцією, яка більш тісно пов’язана з джазом і поп-музикою. Консерваторія може похвалитися своїми випускниками, серед яких відомий бельгійський композитор, музикознавець і музичний педагог Франсуа Огюст Геварт (нід. François-Auguste Gevaert), нідерландський композитор і віртуоз фортепіано Едуард Потьєс (нід. Edouard-Adrien-Nicolas), композитор Люсьєн Гутгалс (нід. Lucien Goethals), бельгійський композитор, який один із перших писав опери до лібрето на голландській мові, автор музики для «Фламандсього лева» (нід. De Vlaamse Leeuw), національного гімну Фландрії, Карел Мірі (нід. Karel Miry), бельгійський композитор Поль Анрі Жозеф Лебрун (нід. Paul-Henri-Joseph Lebrun), американський віолончеліст і диригент бельгійського походження Жюльєн Поль Блітц (фр. Julien Paul Blitz). У Генті Квітка студіювала оперний спів поруч з такими зірками нью-йоркської Метрополітен-опери, як тенор Вільям Льюїс (англ. William Lewis), диригент Мартін Річ (англ. Martin Rich), сопрано Марія Дорньє (англ. Maria Dornya) та мецо-сопрано Мерилін Хорн (англ. Mary­lyn Home); співала в оперній постановці «Ріголетто» Верді, що дало молодій співачці можливість навчатися всіх тонкощів оперного співу, спостерігаючи за роботою професіоналів, переймаючи їхній досвід.

Після закінчення шеститижневого навчального семестру (літо 1971 р.) відбувся сольний виступ Квітки Цісик, за який вона отримала схвальні відгуки не тільки у свідоцтві, виданому після стажування, а й у бельгійській пресі. Цікаво, що співом Квітки зацікавлюється відомий американський оперний тенор з Метрополітен Опери, академік Віліям Льюїс, який підтверджує унікальність та перспективність її вокальних здібностей. Квітці віддають окремі партії у різних операх, з якими вона справляється бездоганно. В кінцевому результаті Квітка вирішує обрати спів за основ­ний навчальний профіль.

Повернувшись з Бельгії, вона вирішує продовжути музичну освіту, навчаючись в Маннас-коледжі (Mannes College the New School for Music) у Нью-Йорку — «Нова школа музики у Нью-Йорку» (консерваторія) — по класу скрипки. Музичний Маннас-коледж, який засновано у 1914 ро­ці музикантом Девідом Маннасом та педагогами Кларою Дамрош, досяг своєї найбільшої популярності саме у період навчання у ньому Кейсі. Саме у цьому навчальному закладі Квітослава зробила остаточний вибір — з головою пірнула в океан занять класичним вокалом, використовуючи справжній подарунок долі — колоратурне сопрано — рідкісний подвійний дар, який визрів з природних здібностей і талантів Квітки та абсорбованих звуків скрипки, що перейшли до неї як найбільший спадок батька. Пісня переважила й Квітка Цісик перейшла на навчання по класу академічного співу, та про батькове навчання грі на скрипці ніколи не забувала. Згодом, віддавши шану батькові, Квітка Цісик в одному з інтерв’ю так прокоментувала свій вчинок: «Я мала його пальці й техніку, але мріяла співати, і досі почуваюся винною, що покинула скрипку...». Оперні вокальні здібності (колоратурне сопрано) вона розвиває під керівництвом хранителя віденської оперної традиції професора Себастіана Енгельберга.

У 1974 році Квітка Цісик закінчила Маннас-коледж. Як учасниця 457 відділу Українського Народного Союзу за період навчання декілька разів була його стипендіатом. Упродовж 1961—1978 роках головою УНС був Йосиф Лисогір, колишній капітан американського флоту, чоловік співачки Марії Полиняк-Лисогір, добрий знайомий сестри Марії Цісик. Саме завдяки йому у Квітки Цісик була стипендія від Українського народного союзу.

Перейти на страницу:

Похожие книги

10 гениев спорта
10 гениев спорта

Люди, о жизни которых рассказывается в этой книге, не просто добились больших успехов в спорте, они меняли этот мир, оказывали влияние на мировоззрение целых поколений, сравнимое с влиянием самых известных писателей или политиков. Может быть, кто-то из читателей помоложе, прочитав эту книгу, всерьез займется спортом и со временем станет новым Пеле, новой Ириной Родниной, Сергеем Бубкой или Михаэлем Шумахером. А может быть, подумает и решит, что большой спорт – это не для него. И вряд ли за это можно осуждать. Потому что спорт высшего уровня – это тяжелейший труд, изнурительные, доводящие до изнеможения тренировки, травмы, опасность для здоровья, а иногда даже и для жизни. Честь и слава тем, кто сумел пройти этот путь до конца, выстоял в борьбе с соперниками и собственными неудачами, сумел подчинить себе непокорную и зачастую жестокую судьбу! Герои этой книги добились своей цели и поэтому могут с полным правом называться гениями спорта…

Андрей Юрьевич Хорошевский

Биографии и Мемуары / Документальное
След в океане
След в океане

Имя Александра Городницкого хорошо известно не только любителям поэзии и авторской песни, но и ученым, связанным с океанологией. В своей новой книге, автор рассказывает о детстве и юности, о том, как рождались песни, о научных экспедициях в Арктику и различные районы Мирового океана, о своих друзьях — писателях, поэтах, геологах, ученых.Это не просто мемуары — скорее, философско-лирический взгляд на мир и эпоху, попытка осмыслить недавнее прошлое, рассказать о людях, с которыми сталкивала судьба. А рассказчик Александр Городницкий великолепный, его неожиданный юмор, легкая ирония, умение подмечать детали, тонкое поэтическое восприятие окружающего делают «маленькое чудо»: мы как бы переносимся то на палубу «Крузенштерна», то на поляну Грушинского фестиваля авторской песни, оказываемся в одной компании с Юрием Визбором или Владимиром Высоцким, Натаном Эйдельманом или Давидом Самойловым.Пересказать книгу нельзя — прочитайте ее сами, и перед вами совершенно по-новому откроется человек, чьи песни знакомы с детства.Книга иллюстрирована фотографиями.

Александр Моисеевич Городницкий

Биографии и Мемуары / Документальное