Читаем Метью Шардлейк. Розгін полностью

Метью Шардлейк. Розгін

Загальновизнано, що звинувачення проти королеви Анни Болейн у багаторазовій подружній зраді сфабрикував Кромвель для Генріха VIII, якому вона набридла. Марк Смітон — єдиний із приписаних їй коханців, хто зізнався, ймовірно, під час тортур на дибі. Його батько був теслею; попередню професію зброяра я вигадав.

Трактування істориками англійської Реформації залишається суперечливим. Раніше вони вважали, що Католицька церква занепала аж так, що певна радикальна реформа була вкрай потрібна, якщо не неминуча. Проте нещодавно цю думку оскаржили кілька авторів, зокрема К. Гей[11] та І. Даффі[12], які змальовують картину успішної, популярної Церкви. Я вважаю, що Даффі надмірно романтизує середньовічне католицьке життя; цікаво, що ці вчені майже не згадують про розгін монастирів. Останнє велике дослідження[13] написав Девід Ноулз у 1950-х роках. У цій унікальній праці професор Ноулз, який сам був католицьким монахом, визнає, що легкий спосіб життя, який панував у більшості великих монастирів, дискредитував Церкву. Висловлюючи жаль щодо їхнього насильницького зникнення, професор Ноулз зазначає, що монастирі так віддалилися від своїх основоположних ідеалів, що не заслуговували на те, щоб вижити в тому вигляді, якому є.

Насправді ніхто не знає, що англійський народ загалом думав про Реформацію. У Лондоні та деяких районах на південному сході відбувався сильний протестантський рух; Північ і Захід країни залишалися католицькими. Але територія між ними, де проживала більшість населення, досі є переважно terra incognita. Особисто я вважаю, що більша кількість звичайних людей могла сприймати зміни, нав’язані одні за одними зверху, так само як їх сприймали Марк і Еліс. Як це було завжди, ті зміни, ухвалені правлячою верхівкою, яка вказувала, що людям робити і як думати. Змін було так багато, — спочатку в напрямку дедалі радикальнішого протестантизму, потім повернення до католицизму за Марії Тюдор і згодом знову назад, до протестантизму, за правління Єлизавети І, — що люди почали ставитися цинічно. Вони мовчали, бо нікого не цікавило, що вони думають, і хоч Єлизавета не бажала пробивати вікна в людських душах, її попередники це робили за допомогою вогню і сокири.

Хто отримав найбільше від Реформації — це «нові люди», новосформовані капіталістичні та бюрократичні класи, люди з власністю без ознак знатного походження. Я думаю, що в Англії за часів Тюдорів було багато копінґерів. Реформація також стосувалася зміни класової структури. Сьогодні такий погляд не модний; згадка про клас в історичних дискусіях вважається поганим тоном. Але мода змінилася і зміниться знову.