Міфи України

²¹...Епіфанія Кіпрського... — Кіпрський Епіфаній — візантійський письменник і теолог IV століття, автор відомого твору «Па-нарікон», спрямованого проти єретиків. Йому ж приписують й авторство «Фізіолога» — популярної у середньовічній Візантії та інших державах праці з природничої історії (с. 38).

²²...Андрія Крітського... — Критський Андрій (бл. 660—740) — візантійський письменник. Автор «Великого канону», який увійшов у православну культову практику на період Великого посту (с. 38).

²³...Хроніки Івана Малали та Георгія Амартола. — Іван Малала (бл. 491 — бл. 578 рр.) — візантійський історик, автор «Хронографії» — твору, в якому викладена світова історія від біблійних часів до 563 року. «Хронографія» описує міфологію Стародавньої Греції та історію країн Сходу, античних держав, елліністичного світу, Візантії.

Георгій Амартол — візантійський історик другої половини IX століття. Його хроніка була широко розповсюджена в давнину у Європі, в тому числі і на території Давньої Русі (с. 39).

²⁴...Сиф... — Сиф — третій син Адама і Єви (с. 39).

²⁵...Німврод... — Німврод — онук Хама, правнук Ноя, один з видатних вождів, засновник Вавілону та Ніневії. Жив між 2400 і 2000 роками до н. е. (с. 39).

²⁶...про майбутні події до останніх насів світу — по сьомій тисячі літ од створення його. — Є два типи християнського літочислення. До 1699 року в Росії користувалися літочисленням «від сотворіння світу». З першого січня 1700 року Петро І, увів відлік років од Різдва Христового (P. X.). Різниця між першим і другим літочисленням становить 5508 років (с. 40).

²⁷...Александра Великого... — Александр Македонський (356— 323 до н. е.) — цар Македонії з 336 до н. е., видатний полководець і державний діяч (с. 40).

²⁸...Александр помістив нечисті народи Гога і Магога... — В Книзі буття Магог згадується як син Яфета, тобто онук Ноя. Разом з братами заснував так звані північні царства. У Книзі Ієзекіїля під цими іменами виступають, ймовірно, скіфські племена під час їхнього вторгнення до Малої Азії. Святий Іоан згадує Гога і Магога як прислужників Сатани, які вестимуть війну з людьми (с. 40).

²⁹...зішестя на землю Єноха та Ілії... — Єнох та Ілля — божі люди, живими перенесені на небо. Ілля потрапив туди в 3200 році від сотворіння світу, а Єнох народився в 622 році від сотворіння світу й прожив на землі 365 років (с. 40).

³⁰...вміщалась у Кормчих і деяких інших книгах... — «Кормчая» — найранішне зведення церковних законів та регламентацій, що з’явилося на Русі разом із введенням християнства (с. 42).

³¹...Посланням Авгаря до Ісуса Христа... — Йдеться про листи Авгаруса — один з новозавітних апокрифів, в якому сказано, що Авгарус, цар Едеси, просить Ісуса Христа зцілити його від недуг (с. 43).

³²Б основу їх, без сумніву, покладено загальноарійський міф... — Арії (арійці) — індоєвропейські племена. Скотарські племена аріїв у першій половині III тис. до н. е. вирушили на схід і північ, досягнувши у II тис. до н. е. території Північного Причорномор’я, Приазов’я та північно-західної частини Індії. їх культура і писемність справили неабиякий вплив на місцеві племена. Міфологія аріїв зафіксована у «Рігведі» — збірнику релігійних гімнів та сакральних текстів (1028 гімнів у 10 частинах) (с. 49).

³³...космогонічне вчення гностико-богомильської єресі... — Гностицизм [< грец. — знання] — релігійне учення 1—5 ст., яке виникло на сході Римської імперії. Для гностицизму характерне протиставлення духовного і плотського, переконання в одвічному існуванні Всесвіту. Гностики поєднали грецьку філософію з міфологією Близького Сходу та античних країн (с. 51).

³⁴ У Палеї говориться, що Бог створив людину в землі Мадіамській... — Земля Мадіамська— територія між Середземним і Червоним морями (с. 68).

³⁵...нд всіх чотирьох кутах майбутньої хати викопують невеликі ямки... Давні уявлення про просторову будову світу підтверджують археологічні знахідки. Слов’яни орієнтували свої житла кутками або сторонами в чотирьох напрямах (с. 140).

³⁶Лангобарди під час війни з усипетами... — Лангобарди —• германські племена. В 568 році вторглися до Італії і утворили там ранньофеодальне королівство. У 774 році його підкорив Карл Великий. Назва племені перейшла на назву території — Ломбардія (с. 148).