Проте, коли ми оцінюємо чиюсь поведінку, то, на жаль, часто порівнюємо її зі своєю власною. Мабуть, повністю відмовитися від погляду крізь призму себе — не можливо. Але якщо мати трохи знань й обізнаності, ми можемо стати кращими в розумінні інших.
Нічого нема кращого чи гіршого. Пам’ятайте про це, коли наражаєтесь на поведінку, яку не розумієте.
А коли спілкування не вдається, виникає стрес.
Відчуття своєї недостатності
Одним із найпоширеніших стресових чинників на роботі є своєрідне відчуття недостатності. Якщо ви виконали дев’яносто сім робочих завдань протягом важкого тижня на роботі, а на вашому столі чекають ще три, то про які з них ви думаєте, повертаючись увечері в п’ятницю додому на машині?
Чи вітаєте ви себе за те, що зробили дев’яносто сім речей, чи переживаєте, що будете робити з іншими трьома, які зробити не встигли? Мабуть, як і більшість із нас, ви знаєте відповідь: оті три не зроблених, будуть зудіти у вашій голові всю вашу дорогу додому. Ви думатимете про них протягом вихідних. У гіршому разі ви витратите сорок вісім годин, щоб їх
Не завжди буває так, що немає часу. Іноді ми просто не вміємо правильно розставити пріоритети, іноді стаємо маленькими невдахами, які ніяк не можуть спромогтися навести лад. А іноді висуваємо собі абсолютно нереалістичні вимоги.
Якщо вам не пощастило, ваш начальник засипає вас електронною поштою і в суботу, і в неділю, і до того ж перепрошує, що вас наперед не попередили, що свою електронну пошту ви мусите читати й на вихідних. Це справді не полегшує справи, бо й цифрові інструменти, звісно ж, можуть вставляти нам палки в колеса. Ми стали занадто легкодоступними. Французи першими заборонили начальникам надсилати електронні листи підлеглим у неробочий час. Подивимось, чи багато хто візьме з них приклад.
Навіть якщо нам і вистачає часу, ми можемо відчувати стрес, коли на нас тиснуть, висувають до нас завищені очікування та сурові вимоги до того, що нам і як робити. Тиск, вимоги й очікування породжують стрес і призводять до того, що ми відчуваємо себе пригніченими, не можемо діяти, не можемо спати й відчуваємо біль у всьому тілі. Іноді нам через це доводиться розбиратися зі своїм начальником.
Усі реагують на стрес по-різному
Наведена вище назва цього підрозділу — логічна. Проте, чи ви колись замислювалися,
Як стиль нашого спілкування —
Ви знаєте, що викликає у вас відчуття стресу? Чи ви свідомі тих реакцій, які проявляєте до свого оточення, коли тиск стає занадто сильним? Більшість із нас не мають уявлення про власні моделі поведінки в умовах стресу. Які сигнали ми надсилаємо — це не перше, про що ми думаємо в таких ситуаціях, ми просто далі рухаємося проторованою нами дорогою.
Іноді найбільше стресу вам завдає… ваш начальник
У попередній главі ми говорили про кольори вашого начальника, але нам також потрібно подивитися на ваші кольори. Вони можуть вам підказати, чому ви іноді відчуваєте стрес. Крім того, коли ви зрозумієте, що є джерелом стресу для вас, завжди зможете поговорити про це з вашим начальником. Якщо ви розумієте, які стресові чинники для вас найбільш значущі, то зможете запобігти неприємним ситуаціям і не попасти в пазурі стресу. В такому разі можете заздалегідь сигналізувати, що щось іде не за планом. Якщо у вас хороший начальник, він вам допоможе. Якщо він — безпорадний, то цілком імовірно, що саме він є причиною вашого стресу. Деякі дослідження підтверджують, що вплив начальника на загальне самопочуття працівників є дуже великим. На моє особисте переконання, погане керування є причиною багатьох випадків вигорання.
Якщо ми подивимося на керування, то побачимо цікаві закономірності. Ваш безпосередній начальник впливає на ваш день. Якщо він позитивно впливає, ви відчуваєте себе вмотивованим, а якщо — негативно, то й ефект буде цілком протилежним.