Міхал Шьмєляк - Вники

– З Вникув. Пан поїхав.

Косма вже здогадувався, кому належить голос. У ньому була нотка якоїсь зухвалості, саме така, яка

відчувалася в голосі таємничого чоловіка, який з’являвся вранці біля стіни цвинтаря.

– Правильно. Поїхав. Щось трапилося?

– Не попрощавшись?

– Будь ласка, вибачте мене, я не був у Вниках сьогодні вранці.

– Пан виїхав, а тут Ісус Христос зійшов з хреста, – сказав чоловік і поклав трубку.

Косма одразу зупинив машину. Телефон пропищав, що надійшло нове повідомлення. Відправником

був той самий номер, з якого щойно телефонував чоловік.

Тексту не було, лише фото. Воно було розмитим, темним, але не залишало жодних сумнівів. Це був

хрест із церкви у Вниках. Порожній. А під ним лежали три цвяхи.

128

  

Ми не звертаємо на це уваги, але більшість проривних моментів у нашому житті сповіщаємо всьому

світу криками. Ми кричимо, коли народжуємося, коли ми діти, кричимо, коли граємо, кричимо, коли здаємо

іспит на атестат зрілості, коли Польща забиває гол на чемпіонаті світу, коли ми виграємо в лотерею. Це

закодовано глибоко в нас, рев перемоги, попередження, гніву, а іноді і поразки. Сильні почуття повинні

вийти назовні, як позитивні, так і негативні.

Косма голосно вимовив "курва мать" і вдарив рукою по керму. Це сталося після того, як він

безуспішно намагався передзвонити на номер загадкового чоловіка. Той просто вимкнув телефон, і всі

спроби були марними.

Чи було це жартом? Тип просто міг його накручувати. Крім того, а на що він розраховував? Що

Косма поверне і помчить до Вників, щоб побачити пустий хрест?

Майя! Так, це була його перша думка. Подзвонив їй, може дівчина поїхала за чимось до Вників, а як

ні, то вона недалеко, може під'їхати, радше задовольнити його цікавість, аніж заспокоїти совість. Проте

Майя не відповідала, і як на зло – як у жартівника з кладовища – її телефон був просто вимкнений.

Холера ясна, він роздавав візитки наліво і направо, а от номера телефону ні від кого не взяв, ні від

пароха, ні від Марека, ні, наприклад, від Шрама. В останній день він навіть подружився з костельним, але

теж проігнорував це. От зараз і має за своє, але, з іншого боку, він не планував повертатися у Вники, нащо

йому потрібна була адресна база мешканців.

Він витяг заначку від дядька Мар’яна. Вона трохи схудла за тиждень слідства, він платив переважно

своїми грошима, але там був папірець із адресою та телефоном помешкання, тобто помешкання Ядвіги

Валясяк. Стаціонарний номер. Він подзвонив, але після трьох спроб отримав лише сигнал. Зрештою, Валясякова могла бути вдома у подруги або просто дрімати на лавці перед будинком.

Залишився тільки Каміль Сікорський. Він набрав номер свого приятеля, той досить швидко відповів.

– Не знаю, нічого не чув, я людина зайнята, – привітався Синиця.

– Синиця, ось що, я вже виїхав, я у Вроцлаві, а у Вниках треба щось перевірити.

– Добре, Космику, навіть дуже добре, але я в Празі з... ну, байдуже, з ким.

– Де?

– Прага, Чехія, таке велике місто, навіть гарне. Погода заєбиста, тож ми пішли оглядати пам’ятки та

їсти кнедліки. Космику, тут є шинок, який щоразу, коли я туди заходжу, змушує мене почуватися грішником.

Через обжерливість.

– До Вників далеко, чи не так?

– Ах ти географічний невіглас. Близько трьох годин. Але навіть якби це було півгодини, я все одно не

зроблю цього для тебе. Ми щойно замовили обід.

– Любовне побачення?

– Ну, можна так сказати. Слухай, а що там таке термінове, га?

– Не знаю, можливо, щось відбувається.

– Але що?

Гарне питання. Що там може відбуватися? Подзвоніть на номер 99754, Ісус зійшов з хреста!

– Бо, знаєш, якщо щось не так, я можу попросити хлопців з патруля під'їхати, але що їм перевіряти?

– Мені здається, у костелі щось відбувається.

– Ісус зійшов з хреста? – засміявся Синиця.

– Як ти здогадався.

– Гаразд, Косма, я закінчую, бо офіціант накриває на стіл, а з туалету повертається красива пані. Ну, тоді пока!

Приятель поклав трубку.

Якщо сприймати все всерйоз, то Косма мав підняти на ноги всю поліцію Єленьої через одну

фотографію та дурний дзвінок? Він вийшов з машини, хмари над Карконошами дедалі частіше виблискували

блискавками. Може, блискавка влучила в якийсь передавач і тому не можна було ні до кого додзвонитися?

Косма відчув порив вітру, буря долетить сюди за кілька годин. Він зробив кілька глибоких вдихів і

повернувся в машину. Охолонув.

Та хай їм грець. Він повертається до Варшави і дозволяє Ісусу блукати навколо Вників.

Косма завів машину, поклав телефон у тримач і підключив зарядний пристрій. Рушив трохи різкіше, ніж зазвичай, але нерви його все-таки трохи підвели. Виїхав на дорогу, що вела до шосе, коли отримав

есемес:

664 342 618: Допомоги

54

В Польщі це аварійне звернення до поліції. Номер 112 – виклик поліції.

129

Це був не той номер, з якого дзвонив дядько із цвинтаря. Косма відразу ж натиснув кнопку "виклик"

і почув більше тонів із гучномовця в очікуванні відповіді на дзвінок. Через вісім секунд пристрій