Міхал Шьмєляк - Вники

католиком і ставився до Косми як до священика, хоча той свого часу намагався зробити все, щоб відбити

літнього чоловіка від спілкування з ним. Все було марним, і більше того, технік часто приходив до Косми, щоб поговорити про сумніви, пов’язані з тлумаченням уривків з Біблії, або про те, що хтось із церковних

чиновників сказав публічно. Відомо, що зазвичай вони говорили повну нісенітницю, що не відповідає

сучасному світу, тож можливостей для таких розмов було багато. Наприклад, Анджей не міг зрозуміти, чому

засуджують книги про Гаррі Поттера, тим більше, що кілька місяців тому він купив одну для свого онука в

якості подарунка. У Косми не було духу пояснити йому, що ця організація, вкорінена в середньовічному

менталітеті феодальної залежності, ніколи не встигне за світом і незабаром розпадеться.

143

– Мені потрібні відбитки з чашки, і мені потрібно їх перевірити в AFIS59, – сказав Косма Анджею, коли вони залишилися самі в кімнаті.

– Ви і на лікарняному працюєте? – з посмішкою запитав технік.

– Завжди на службі!

– Колеги зазвичай просять про таку послугу, коли підозрюють, що чоловік зраджує, а у вас немає

дружини. Вони часто перевіряють наречених своєї дочки, щоб у потрібний момент врятувати їх від долі тих, кого хуліган любить найбільше.

– Але в мене немає дочки.

– Немає. Так що цікаво, я так скажу. Можлива партнерка? Або партнер?

– Анджей, це для так званого спокою сумління. Подзвони мені, скажи, що тип чистий, і я можу

спокійно спати.

– А якщо нечистий?

– Моя совість завиє, як вовк із защемленими яйцями.

– А потім скажеш мені, що відбувається?

Косма усвідомлював ризик прохання техніка про послугу. Ця абсолютно чесна людина не

залишиться байдужою до результату, який вкаже на вбивцю.

– Якщо тип нам засвітиться, поговоримо. Якщо ми вирішимо, що це потрібно, я сам заведу на нього

течку.

– Домовилися, – усміхнувся технік.

Він обережно взяв у Косми стаканчик і подивився на поліетиленовий пакет із логотипом мобільного

кафе.

– Повний професіоналізм, пане Ейхерст.

– Ми граємо так, як дозволяє противник.

– Але це не була іронія, для Касперчака я знімав відбитки використаного презервативу, який він

дістав зі сміттєвого відра своєї дочки.

– Не хочу слухати.

– На результати зачекаєш?

– Зателефонуй мені після роботи, зараз в мене є справи, — відповів Косма і вийшов з кімнати.

Він не хотів бути присутнім під час зняття та перевірки відбитків. Якщо вискочить вбивство, про яке

згадував чоловік, йому довелося б негайно обговорити це питання з Анджеєм, а так у нього буде час все

обдумати.

Технік подзвонив після четвертої вечора.

– Я чекав до самого кінця служби, – сказав він, – бо якби вискочив якийсь фант, я б не витримав

напруги і мусив би відразу подзвонити.

– А він вискочив? – спитав Косма, обережно, щоб не обпекти язика, попиваючи гарячий чай.

– Ти сидиш?

– Заспокойся, — відповів він. – Немає такої інформації, яка б мене збила з ніг.

– В мене попадання, — швидко сказав технік. У його голосі було підозріло занадто багато

хвилювання, тож це, мабуть, було вбивство.

– Валяй!

– Попадання з 1997 року. У Сосновці, в районі Казімєж Гурничий, знайшли вбитою п'ятнадцятирічну

дівчину. Її задушили і зґвалтували. Було зафіксовано багато слідів, у тому числі сперма злочинця та ціла

низка відбитків пальців.

– Курва! – сказав Косьма, зробивши ще один ковток чаю.

– Ну, курва, – підтвердив Анджей.

– Тож совість все-таки завиє.

– Ви згадував, що як вовк з защемленими яйцями?

– Так.

– Тоді я тобі скажу, як ціла їх зграя. Тому що це перше попадання а з 97-го по 99-й у мене є ще вісім

попадань, усі з того ж регіону. Преса називала його "Бестією з вугільного басейну"60.

А потім Косма втратив відчуття в пальцях і чашка з чаєм розлетілася об підлогу.

ЕПІЛОГ

59

AFIS – (англ. Automated Fingerprint Identification System) – дактилоскопічний реєстр з системою

пошуку.

60

Злочини його стали основою фільму "Я – вбивця" 2016 року (студія "Нетфлікс").

144

Кабінет єпископа Мар’яна Кавенського був залитий червневим сонцем, різким і наполегливим, що

ображало гідність важких меблів і картин на стінах. До них пасувала лише напівтемрява, пил і дим від

дорогих сигар. Усе тут здавалося незмінним, вічним, більшим, ніж барокові чи ренесансні храми. Сам

єпископ сидів за столом і кидав на Косму погляди, які було важко розібрати.

Чи він дивився на нього як на племінника, який не до кінця виконав своє завдання? А може, скоріше, побачив перед собою поліцейського, який не до кінця виконав свою роботу? Космі, мабуть, було

байдуже. У нього боліла голова, йому наклали дванадцять швів, і відтепер вони стануть апостолами, який

повідомлятимуть світові погану новину про те, що йому можна просто дати по пиці. Або добру, що він

вижив. У будь-якому випадку вони будуть проповідувати всім, тому що шрам починався над правим оком і