Містичні істоти, загадки і таємниці Карпат

Воду вже багато століть використовують як лікувальний засіб у гідротерапії. Про цілющі властивості води згадується в текстах на санскриті, що датуються 4000 роком до н. е. У давньогрецьких храмах, присвячених Асклепію, богу медицини, хворих лікували за допомогою ванни. Гіппократ був переконаний у тому, що сонячна енергія, яка міститься у воді, є основою міцного здоров'я. Тож бажаємо і вам використовувати цілющі властивості води, про які ви тепер знаєте все, для відновлення своїх сил!

Лікування за допомогою воску

Українці здавна використовували віск для лікування різноманітних захворювань. Здавна тут побутувало уявлення, ніби разом із розплавленим на вогні воском із організму людини виливається захворювання та зурочення. Дії з воском щоразу підсилювалися вербальною магією.

Часто віск використувався для позбавлення людей, зокрема дітей, від переляку. Для проведення обряду зцілення необхідно набрати свіжої води з колодязя та приготувати певну кількість воску. Хворого садовили обличчям до ікон, ставили до печі віск, підігрівали його та виливали над головою у миску з водою. Ці дії супроводжувалися замовлянням. Спочатку та наприкінці обряду обов'язково читали молитву «Отче наш». Дев'ять разів проказували замовляння, тричі виливаючи віск на воду. За кожним литтям воску потрібно було тричі вимовити текст замовляння: «Ляку-переляку! Чи ти батьков, чи материн, чи дивоцкій, чи паробоцкій, чи огньовий, чи громовий, чи гусячий, чи курачий, чи качинячий, чи пташиний, чи жабячий, чи вужачий, чи собачий, чи котячий, чи присланий, чи приспаний!

Будем тебе змовляти, на бистриє води, на густиє лози, на росхудні дороги отсилати. Сядь собі на месті, на золотому креслі, запий, загуляй, хрищеному молитвєному (як зветца людина) Божий покой дай!»

Якщо переляк стався нещодавно, вистачає потрійного виливання воску та дев'яти замовлянь. Коли ж хвороба була задавненою, то хворому потрібно, за віруваннями карпатців, йти до дев'ятьох знахарок. У цьому разі одним і тим самим воском «ляк» тричі виливали в кожної з дев'яти шептух, і кожна з них дев'ять разів «шептала» замовляння. Воду, в яку виливали віск, давали відпити хворому, а також витирали нею його тіло.

У Карпатах існувала традиція використовувати для лікування переляку стрітенські свічки. Свічку запалювали та три рази обводили «за сонцем» навколо хворої дитини, приказуючи: «Ішов Господь і Господня Божа Мати Івану вроки шептати. Вроки, вроки, кудою ви ввійшли, тудою й вийдіть: чи очима, чи плечима, чи носом, чи ротом! Ви по тілу не ходіть, кості не ламіть; ідіть собі на сухий лист, на бистриє води — там вам розкошувати, там вам розкош мати! За другим разом, за Божим Материним розказом, ішов Господь і Господня Божа Мати… (і так дев'ять разів)».

На Поліссі переляк лікували за допомогою викачування яйцем та викачування хлібом. Для викачування використовували одне сире яйце або 3–7 «булябушечок» із хлібного м'якуша чи тіста. Тричі хвора людина приходила до знахарки, яка кожного разу три рази проказувала замовляння та дев'ять разів за годинниковою стрілкою качала хліб по животу хворого. Малюкам допомагав один сеанс. Після завершення обряду яйце та хлібні м'якуші віддавали собаці, щоб «вигавкував» хворобу.

Віск допомагав позбавлятися від наговору. Вважалося, що заподіяну людині шкоду неможливо зовсім знищити, її можна лише переадресувати, зокрема повернути відправнику — тій силі, яка спричинила захворювання. Для цього використовували замовляння: «Васкав-васкавніца! На море злівайса, на пєну збівайса, із чийої голові виходіт, то на ту — заверняйса! Хай його слова — да в його зева, хай його думки — да в його шлункі, хай його нежит — да в його лежит, хай з його вуст — йому за пазуху шусть сюда! Всяк іде нога за ногою — хай все ідуть слова поганив з його голови! Першим разом, луччим часом, то не я шептала — Пречиста Святая Божая Маті в помочі стояла та хрищоной рождьоной (як звати) помоч давала». Це замовляння промовляли тричі.

Процедура діагностики та лікування хвороби воском подібна до ритуалу зцілення від переляку. Необхідно розтопити віск, піднести миску з водою до вуха або тім'я та виливати віск на воду.

Водночас казали такі слова: «Голоуна, голоуніца, пудтимна пудтимніца, пуддимна пуддимніца! Жоута жоутуха, бела бєлуха, сіня сінюха! Жоута — на жоути цьвєт, біла — на біли цьвєт, сіня — на сіні цьвєт. Сємєнєм россіпса, маком роскотіс! Пріслала Прєчіста Божа Маті болячку шептаті. 9 болячок голоуних, 9 грудяних, 9 костяних, 9 з прістрєту, 9 з подумання, 9 од ветру, 9 од волосу, 9 болячок ціганських, 9 татарськіх, 9 пуд ходу, 9 пуд єду. Я вас, колючіх, не знала, на Гмия нє назівала. Тепер я знаю, назіваю, одговораю, у лес на гніле колоддє одсілаю. Як гліці на пнє нє шумєті, так у голове (…) не болеть, косьте нє ломать, сну нє збівать, єді нє остужать. Маком россіпса, горошком роскотіс, од (…) болячка, оччєпіс!» Таке замовляння промовляли тричі.

Позбавитися від головного болю допомагав не лише ритуал виливання воску над головою, але й воскова шапочка, одягнена на голову.