На землі кленового листу

Кращих умов і уявити було годі. Я написав листа міністрові зв’язку України панові Проживальському про доцільність вступу України до цього інституту і запропонував направити на конференцію одного технічного фахівця, а другою особою міг би бути дипломат з нашого посольства. Він перелетів би до Мексики за кошти посольства і в Мексиці забезпечив би переклад та дипломатичну допомогу технічному фахівцеві. По-друге, посольство могло б заплатити внесок України зі свого рахунку, отже, Україні вступ до Міжнародного інституту комунікацій та перша участь у конференції обійшлася б безплатно. Міністр відмовився, посилаючись на фінансові труднощі, які не можна буде здолати. Отак завжди буває: якщо не хочуть робити, то бояться труднощів. А вигода від прямого виходу нової держави на цей інститут комунікацій була б величезна! Адже ми живемо у вік інформатики, що здійснюється через комунікації, і стояти осторонь цього — це однаково, що в XX сторіччі споруджувати навколо України Китайський мур!

Після того як російський парламент оголосив постанову про статус міста Севастополя, українська влада відреагувала відразу — подала скаргу в Раду Безпеки ООН. Наш міністр Зленко також діяв енергійно й рішуче. Він полетів до Нью-Йорка, і буквально за кілька днів відбулося спеціальне засідання Ради Безпеки ООН для розгляду української скарги.

У момент проголошення російським парламентом постанови про статус міста Севастополя і кілька наступних днів трапилося те, що можна б назвати геніальним ходом української дипломатії, коли б це все, обдумавши заздалегідь, зробило наше МЗС.

Якраз у ці дні прем’єр Великобританії перебував у Москві. Знаючи зневажливе ставлення президента Росії до російського парламенту, він спитав Єльцина, чи той визнає Крим українською територією і як він ставиться до рішення парламенту.

Єльцин заявив категорично, що Крим — це українська територія, а рішення комуністичного парламенту Росії висміяв.

Ця відповідь блискавкою облетіла весь світ, а оскільки була сказана напередодні розгляду української скарги в Раді Безпеки ООН, то перед засіданням створила проукраїнську атмосферу, і Рада Безпеки рішуче підтримала справедливу позицію України і фактично засудила імперські зазіхання російського парламенту.

У Канаді дипломати українського посольства намагалися розкрити очі канадським політикам, дипломатичному корпусу і всій громадськості на провокаційний характер рішення російського парламенту. На той час посольство було в добрих взаєминах з торонтською газетою «Україна і світ» та її головною редакторкою панею Жовнір, і вона зробила в Торонто кілька сприятливих для нас публікацій українською та англійською мовами.

У той же час канадський кореспондент московського бюро Джон Грей оприлюднив статтю під красномовною назвою «Російський ведмідь рикає знову».

Під впливом цих подій та з нагоди другої річниці незалежності України оттавський журнал «Дипломат» надрукував велику статтю члена федерального парламенту Давида Кілгора під назвою: «Україна: народження нації».

Із «Щоденника посла»

13 липня 1993 року.

Відбув зустріч в Українському посольстві з послом Чеської республіки Станіславом Хилеком.

Посол поінформував про труднощі перехідного періоду перебудови чеського суспільства.

Підкреслив, що в галузі економіки вони допустилися помилки, коли від державної власності й централізованого виробництва пішли на дуже інтенсивну приватизацію і децентралізацію.

У галузі сільськогосподарського виробництва ця помилка виявилася в повному припиненні державних субсидій. Західні держави допомагають своєму сільському господарству. Через відкритість чеського ринку чеські селяни програють.

Чеська промисловість виробляє трактори та іншу сільгосптехніку і могла б продавати їх Україні за товари української промисловості чи сировину.

У Чехії за кілька років здійснено малу приватизацію, тепер розпочинають велику, яка проводитиметься повільно і триватиме кілька років.

У Чехії близько 50 політичних партій. Щоб парламент був працездатний, новий виборчий закон передбачає вибори за партійними списками зі встановленням лімітів: 5 відсотків — для однієї партії, 8 відсотків — для коаліції з двох партій і т.ін. Досвід Польщі, зазначив Хилек. показує, що запровадження 5-відсоткового бар’єру для доступу партії в парламент є практично єдиний спосіб забезпечення працездатності парламенту.

Чеське керівництво тепер не має ентузіазму щодо створення Балто-Чорноморської смуги безпеки й співпраці. Воно сподівається на вступ Чехії в НАТО.

* * *

14 липня зустрівся з послом Лівану доктором Ассемом Салманом Джабером га членом канадського парламенту Макселом Прудхоумом.

У зв’язку з рішенням парламенту Російської Федерації від 9.07.93р. по Севастополю обговорили українсько-російські відносини і, зокрема, проблему угоди СТАРТ-І та угоду про непоширення ядерної зброї.